Іще незалежний центральний банк набуває власної політичної ваги у питаннях визначення економічної політики і здатний активно впливати на рішення, схвалені законодавчою і виконавчою владами. У деяких країнах центральні банки стають гарантами фінансової стабільності усієї держави, визначаючи поведінку учасників фінансового ринку — як, наприклад, Бундесбанк у Німеччині. У Фінляндії незалежний центральний банк тісно співробітничає з владою. Понад те, він координує проведення економічної політики різними відомствами.
У адаптаційних механізмах саморегулювання національної банківської системи велике значення має інформаційна відкритість центрального банку. З цією метою центральні банки публікують напрями грошово-кредитної політики, дані щодо ключових індикаторів фінансового ринку, перспективні прогнози та іншу інформацію. Об'єктивність цієї інформації визначає точність власних оцінок комерційних банків, котрі використовують її як вихідні дані. Через це особливе значення має незалежна оцінка центральним банком економічної ситуації в країні, що сприяє підвищенню адаптивності національної банківської системи. Тому більшість центральних банків мають у своєму складі економічні і дослідницькі служби.
Національний банк України також має у штаті центрального апарату і територіальних управлінь співробітників, які займаються
збиранням, обробкою і аналізом фінансово-економічної інформації. Це дозволяє отримати власну об'єктивну інформацію про процеси, що відбуваються у національній економіці. Точна інформація необхідна для реалізації Національним банком України грошово-кредитної політики. Використання офіційної статистичної інформації допускається лише з певними обмеженнями, бо офіційна статистика змушена враховувати рекомендації виконавчої влади, в окремі періоди зацікавленої коригувати дані про реальну економічну ситуацію. Тому нерідко статистичні дані та прогнози Національного банку України і влади відрізняються.
Національний банк Швейцарії також проводить аналогічну роботу. Адекватна оцінка економічної ситуації досягається шляхом тісних контактів банку з представниками наукових, ділових і політичних кіл, а також державних відомств. Додатковим інструментом є власні аналітичні дослідження банку. На їхній базі національний банк не рідше ніж раз у квартал публікує огляд загального напряму грошово-кредитної політики, орієнтири на майбутній період і причини, що можуть змусити банк змінити намічений курс. Ця інформація використовується всіма суб'єктами національної економіки, що підвищують адаптивність системи [7]. Банк Фінляндії також забезпечує моніторинг економічного розвитку країни.
За відсутності самостійності центрального банку необхідність у власних дослідженнях, оцінці ситуації і прогнозуванні відпадає, адже думка залежного центрального банку не може розходитися з офіційною позицією влади. У цьому разі в національній банківській системі і національній економіці немає незалежного експерта, який використовує у своїх дослідженнях унікальний за обсягом і точністю масив інформації, а доступ до нього з учасників національної банківської системи має лише центральний банк. Це знижує здатність банківського комплекса до ефективного саморегулювання і активної поведінки.
Незалежність центрального банку не повинна означати безконтрольність. Понад те, слід підкреслити, що чим самостійніший банк у своїх діях, тим прозорішою повинна бути його діяльність і звітність для аудиторів і уповноважених спостерігачів від державної влади. Це справедливо для усіх без винятку сфер діяльності центрального банку — від проведення грошово-кредитної політики до господарських операцій, дозволяє підвищити ефективність його роботи і навіть пом'якшити обмеження у його взаємовідносинах з органами виконавчої влади. Приклади із досвіду центральних банків Фінляндії, Франції, Австрії і Німеччини свідчать на користь такої нашої позиції.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8