Незалежність центрального банку як головний чинник його діяльності

Незалежність центрального банку як головний чинник його діяльності

Степаненко А.І.

Розкрито доцільність незалежності центрального банку та її вплив на адап-тивність національної банківської системи. Встановлено, що об'єктивно незалежність центрального банку залежить від обраного владою довгострокового курсу грошово-кредитної політики.

Традиційно незалежність центрального банку від виконавчої влади має дві форми: політичну та економічну. Під політичною незалежністю розуміють самостійність центрального банку від влади при встановленні цільових орієнтирів грошової маси, а під економічною незалежністю — самостійність центрального банку у виборі інструментів грошово-кредитної політики. До факторів, які визначають незалежність центрального банку від влади відносять: особисту незалежність членів органів управління банком і складність змін юридичного статусу центрального банку [1]. Також серед цих факторів називають бюджетну самостійність центрального банку тощо.

Ця проблема достатньо вивчена і не потребує додаткового уточнення в межах обраної теми. Значний інтерес для дослідження викликає доцільність незалежності центрального банку і її вплив на адаптивність національної банківської системи.

В економічній літературі є поняття, що визначає відносний характер незалежності центрального банку від влади, "бо економічна політика держави не може успішно здійснюватися без її чіткого узгодження і тісного взаємозв'язку з грошово-кредитною і фінансовою політикою центрального банку. Тому у довгостроковому плані політика центрального банку прямо визначається пріоритетами макро-економічного курсу влади" [2]. На думку автора, це свідчить лише про загальний характер відносності незалежності двох суб'єктів управління економікою — влади і центрального банку, однак не розкриває аспекту достатності незалежності та її передумов.

Однак, перш ніж підійти до аналізу означеної проблеми, слід зауважити, що термін "незалежність центрального банку" не зовсім точний. Під ним розуміють самостійність банку в досягненні цілей і завдань, визначених державою в особі органів законодавчої або виконавчої влади. Виходячи із того, що центральний банк будь-якої

країни не існує відособлено, його робота не має сенсу у відриві від національної економіки, орієнтири якої на макрорівні задаються насамперед державою. Оскільки національна економіка — загальний для центрального банку і органів державної влади об'єкт управління, некоректно говорити про незалежність центрального банку. а можна лише про його самостійність (автономію). Однак, враховуючи загальноприйняте використання цього терміну, застосовуватимемо його у даній статті.

Пропонуються такі методологічні підходи до визначення доцільного рівня самостійності центрального банку. По-перше, незалежність самоцінна не сама по собі, а має значення лише у конкретній ситуації. По-друге, доцільний її рівень залежить від державної економічної політики. Для різних країн однакові відносини центрального банку з органами державної влади можуть свідчити про різний рівень достатньої самостійності центрального банку, бо владою цих країн може реалізовуватися різна економічна політика. Лише на підставі розгляду цієї політики можна робити висновки про достатність або навіть надмірну самостійність центрального банку.

Зосередившись на даних методологічних підходах, виділимо такі об'єктивні фактори впливу центрального банку, що визначають достатність його незалежності.

1. Обраний державою метод регулювання національної економіки.

Вибір директивних методів управління національною економікою передбачає концентрацію влади в єдиному центрі. В іншому разі такий метод не може бути реалізований. Директивне управління потребує планування, жорсткої дисципліни і скоорди-нованості дій органів управління, адже це пов'язано зі стримуванням здатності економіки до саморегуляції. Тому відсутність координації між суб'єктами управління зумовлює появу хаосу у сфері управлінських рішень і дестабілізацію економіки. За цих умов непогодженість або різноспрямованість дій центрального банку і влади не може дати позитивного результату.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я