Вимір людського капіталу через показник залучення до навчання впродовж життя

% □ Серед залучених до НВЖ 57

42

Повністю і скоріше (разом), Витрачали на харчування 40% і

задоволені матеріальним менше щомісячних витрат сім'ї

становищем

Рис. 1. Окремі характеристики матеріального становища серед залученого та не залученого до НВЖ економічно активного населення України (самооцінка задоволення матеріальним становищем своїх родин та кількість тих, чиї витрати на продукти харчування не більші 40% у структурі щомісячних витрат родини), %

Суттєві відмінності учасників НВЖ від решти економічно активного населення також були виявлені щодо структури щомісячних витрат домогос-подарств в аспекті користування кредитами (див. ліву частину рис. 2). Серед учасників НВЖ користувачів цим фінансовим інструментом виявилося на 10% більше; відповідно настільки ж більше тих, хто не навчалися, не мали в структурі витрат видатків на кредитування, що здається менш сприятливим для розвитку вітчизняного фінансового ринку.

А найбільш значимі відмінності між учасниками та неучасниками НВЖ проявилися стосовно наявності витрат на заощадження в структурі щомісячних витрат родин. Зокрема, серед залучених до НВЖ кількість тих, хто робив заощадження, перевищувала аналогічний показник серед неучас-ників процесу НВЖ на 18% (див. праву частину рис. 2). Отже, можна вважати, що учасники НВЖ як група економічно активного населення, котра порівняно з його рештою більше заощаджує, і за цим аспектом економічної поведінки демонструє сприятливішу для економіки модель: більше користується депозитами, має кращі перспективи щодо задоволення з часом відкладеного попиту на коштовні товари й послуги (речі довготривалого користування, нерухомість, витрати на освіту, медицину тощо).

г%-1

31

І_Витрачали на кредитування_Витрачали на заощадження_|

Рис. 2. Відмінності поведінки залученого та не залученого до НВЖ економічно активного населення України щодо витрат на кредитування та заощадження в структурі щомісячних витрат сім'ї, %

Інвестиційний аспект економічної поведінки досліджувався в контексті корисності для економіки країни інвестиційних стратегій, які ймовірно обиратимуть респонденти, якщо така можливість з'являтиметься. Він визначався на підставі вибору відповідей усього загалу опитаного економічно активного населення на запитання "Якби у Вас був значний капітал, куди б Ви його інвестували (вклали)?" з переліку запропонованих варіантів: "інвестиції за кордоном"; "інвестиції у вітчизняний бізнес"; "зберігання в Україні на банківських депозитах"; "придбання вітчизняної нерухомості", "акцій підприємств", "зберігання вдома", "передача дітям", "інше". Методом кластерного аналізу було виокремлено дві групи респондентів: першу становили ті, хто з усього переліку можливих варіантів обрали тільки два найменш вигідних з погляду потреби внутрішнього інвестування економіки країни (збері

гання вдома або передача дітям). Разом серед економічно активного населення таких опитаних виявилося 27%. Другу групу становили ті, хто з усього переліку можливих варіантів обрали тільки три інвестиційні стратегії, більш корисні для вітчизняної економіки (зберігання на банківських депозитах, придбання в Україні нерухомості, придбання акцій вітчизняних підприємств). Разом серед економічно активного населення таких опитаних виявилося приблизно стільки ж - 29%. Але аналіз орієнтирів на різні моделі інвестиційних стратегій серед економічно активного населення засвідчив, що серед залученої до НВЖ частини економічно активного населення кількість тих, хто обрав значно корисніші для економіки інвестиційні стратегії, на 10% більше, ніж тих, хто обрав менш корисні стратегії, а серед неучасників НВЖ, навпаки, - кількість тих, хто обрав значно корисніші для економіки інвестиційні стратегії, на 7% менше, ніж тих, хто обрав менш корисні стратегії (табл. 4).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 5 6 7 8 9 1011 12 13