Транспарентність у системі критеріїв залучення банками України зовнішніх фінансових ресурсів

У сьогоднішній практиці діє схема співпраці агентства та банку, що оцінюється, на основі офіційного звернення банку та укладання контракту з агентством, за яким банк надає запитувану інформацію та оплачує послуги агентства. Основні доходи агентства таким чином забезпечуються оцінюваним банком. У період світової фінансової кризи така схема, де агентство схильне до позитивної (завищеної) оцінки платника і до довгострокової взаємодії, виявилася недосконалою. Через це пропонуються такі варіанти змін порядку замовлення та оплати послуг рейтингових агентств: щодо окремих об'єктів оцінка замовлення та оплата послуг агентства, обраного на конкурсній основі, самим регулятором ринку у якості представника інтересів держави; замовлення та оплата інвестором обраних емітентів, адже саме інвестор зацікавлений в об' єктивності оцінки з метою визначення доходності і ризику неповернення кредиту або внутрішньої вартості та доходності фінансових інструментів емітента; замовлення та оплата на паритетних умовах послуг агентства банком та інвестором у конкретній угоді про позику. Перенесення витрат із рейтингу-вання на інвестора може, проте, збільшити вартість позики. У будь-якому випадку отримати рейтинг мають не тільки боргові інструменти, а і сам банк -рейтинг власне банку належить до сфери його інтересів з метою підтвердження своєї репутації та визначення місця на ринку, тому такий рейтинг має надаватися за замовленням і за кошт банку, а також, в окремих випадках, за замовленням регулятора - інвестору оплачувати такий рейтинг недоцільно. Приймання замовлення від інвестора більш логічне в ході окремої угоди про позику, коли приймається окреме інвестиційне рішення. В той же час, за словами голови агентства "8іапі1агі1&Роог'8", замовлення рейтингів самими інвес

торами також передбачає проблеми: потенційний конфлікт інтересів, виходячи із зацікавленості інвесторів у більш низькому рейтингу з метою витребувати максимальну доходність за облігаціями та кредитами; інвестори можуть вимагати ексклюзивні права на рейтинги і заборону їх публікації. Якщо агентство приймає замовлення від позичальників, воно отримує ширший доступ до інформації, навіть закритої для громадськості [7].

Крім того, саме відношення до рейтингу як обов'язкової умови виходу на ринок, а до інвестиційних рейтингів - як умови залучення дешевших ресурсів на довший термін спонукає замовників до маніпулювання внутрішньою інформацією з метою отримання високих рейтингів. Так, наприклад, Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) фактично передала рейтинговим агентствам частину своєї відповідальності щодо моніторингу та інформаційного забезпечення громадськості про збитки за портфелями інвесторів, тим самим стимулюючи залежність ринку від інформації агентств. При цьому агентства наполягають на тому, що вони виражають лише "думку" [8]. Більшість інсти-туційних інвесторів за регулятивними вимогами повинні тримати у своєму портфелі боргові інструменти з високими рейтингами та покладаються на оцінку рейтингових агентств замість власної оцінки. При цьому, якщо емітент має високі рейтинги, він може знизити доход за випущеними борговими інструментами не на користь інвесторів, а безумовна довіра до агентств призводить до "рейтингової інфляції" - погіршення якості оцінки.

Потребують зміни методи рейтингової оцінки щодо оцінюваних параметрів, актуальності інформації про позичальників. Так, оскільки міжнародні рейтингові агентства орієнтуються одне на одного, щоб перестрахуватися та зменшити тягар відповідальності, методи оцінки та рішення агентств в більшості випадків схожі, а, отже, схожі й недоліки цих методів та похибки в результатах, тому необхідно виставити жорсткіші вимоги до звітності агентств перед регулятором.

В Україні ринок рейтингових послуг також має бути демонополізований, удосконалений та врегульований законодавством як гідна альтернатива міжнародним агентствам, які можуть більш оперативно реагувати на процеси в економіці, політиці та банківській системі. Єдиним українським рейтинговим агентством, яке мало право здійснювати обов' язкову рейтингову оцінку цінних паперів та емітентів на внутрішньому ринку шість років поспіль було агентство "Кредит-Рейтинг", а з відміною обов'язкового рейтингування два агентства отримали статус "уповноважених" і у цій сфері почали створюватися нові компанії.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я