Макроекономічні шоки: теоретичні та емпіричні аспекти

За масштабом дії виокремлюють світові (загальні) макроекономічні шоки, регіональні, що впливають на сукупність країн певного регіону, та національні (країни).

Останній за часом приклад світового шоку - виникнення в 2007 р. фінансової кризи в США, що поширилася на переважну більшість країн і в 2008 р. трансформувалася в загальноекономічну кризу із вкрай важкими наслідками для розвитку української економіки.

Також окремі дослідники розрізняють шоки за інтенсивністю дії, розподіляючи їх на стаціонарні (static shocks) та динамічні (dynamic shocks) [6]. Потужність впливу стаціонарного шоку не змінюється протягом часу, в той час як динамічні характеризуються підсиленням їх дії.

Залежно від спрямованості дії макроекономічних шоків на різні складові світової та внутрішньої економік вони розподіляються на симетричні (symmetric shocks) та асиметричні (asymmetric shocks). Зазвичай така класифікація застосовується відносно шоків, які впливають на економіку не однієї окремої країни, а на групу країн.

Симетричними вважаються шоки, що одночасно вражають країни якого-небудь економічного або валютного союзу і однаково впливають на розвиток цих країн, прискорюючи або уповільнюючи їх загальноекономічну динаміку.

Асиметричними є шоки, що торкаються лише окремих країн і не розповсюджуються на всі країни-члени будь-якого економічного об'єднання, або такі шоки, що діють на всі країни, але з різною швидкістю, силою та тривалістю, тому час для адаптації економіки до шоку має бути різним.

На нашу думку, аналогічна класифікація шоків може застосовуватися також для диференціації макроекономічних шоків, які проявляються в окремій країні і не розповсюджуються на інші країни світу. В цьому випадку розподіл шоків на симетричні та асиметричні відбувається залежно від ступеня охоплення, сили та тривалості їх дії щодо окремих секторів економіки, а також регіонів. Розподіл шоків доцільно застосовувати при визначенні напряму дії шоку на той чи інший макроекономічний показник. Якщо збільшення або зменшення чинника збурень призводить до відповідної зміни показника, то такі шоки визначаються як симетричні. У разі, коли реакція динаміки показника є протилежною - асиметричними.

За характером впливу на економічну динаміку шоки розподіляються на позитивні (positive shocks) та негативні (negative shocks).

Позитивні шоки прискорюють розвиток економіки, а негативні, навпаки, уповільнюють. Оскільки як позитивний, так і негативний шок провокують нестабільність, то загалом їх вплив є несприятливим для забезпечення сталого економічного зростання. Водночас позитивний шок є менш уразливим, ніж шок негативний, який не тільки дестабілізує економіку, але і призводить до уповільнення загальноекономічної динаміки.

Макроекономічні шоки розподіляються за сферами економіки, складовими економічної системи та природою виникнення.

За сферою економіки шоки розподіляються на номінальні або монетарні (nominal shocks) та реальні (real shocks).

Номінальні шоки виникають у сфері грошового обігу і пов'язані зі зміною обсягу пропозиції грошей, рівня цін, відсоткових ставок і можуть мати як внутрішнє, так і зовнішнє походження. Номінальні шоки здебільшого породжуються змінами грошово-кредитної політики і справляють значний ефект на поведінку реального обмінного курсу національної валюти. До цієї групи також відносяться всі шоки, що впливають на очікування економічних агентів. Представники школи монетаризму (М.Фрідмен [7], Т.Майєр [8], К.Бруннер [9]) вважають, що саме шокові збурення грошової маси є головним чинником флуктуацій економічного розвитку.

До реальних шоків відносяться всі шоки, що безпосередньо впливають на реальні економічні показники, що характеризують процеси в сфері виробництва та реалізації продукції (зокрема, зміни в структурі внутрішнього попиту, продуктивності виробництва, залучення інвестицій тощо).

 

« Содержание


5  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я