Щодо поняття "імпульс", то воно було введене в першій половині ХУІІ ст. Рене Декартом у галузі фізики як міра кількості руху. Таким чином, за аналогією в сфері економіки його доцільно розглядати як кількісну міру раптової зміни економічного параметра. Через стрибкові зміни економічних показників за умов спрацювання компенсаторних реакцій економічних об'єктів дестабілізація їх розвитку не є обов'язковою. Саме в цьому, на наш погляд, і полягає різниця між поняттями "імпульс" та "економічний шок", яке є більш локальне і стосується не всіх стрибкових змін динаміки економічних параметрів, а лише тих, які суттєво дестабілізують розвиток економічних об'єктів. Отже, загальним для обох зазначених термінів є те, що вони відображають суттєві раптові стрімкі зміни в динаміці певного економічного параметра, але відрізняються за наслідками їх впливу на стан економічного об' єкта.
Питання очікуваності чи неочікуваності економічного шоку, довкола якого науковці не дійшли остаточної думки, залишається дискусійним. Деякі науковці як характерну ознаку цього явища підкреслюють випадковий характер та неочікуваність його виникнення. Зокрема, в класичних роботах Р.Лукаса передбачалося, що реальний вплив на макроекономічні показники справляють лише непередбачувані монетарні шоки [5]. На наш погляд, неочі-куваність виникнення збурень в економіці, не є обов' язковою критеріальною ознакою поняття "макроекономічний шок". Зважаючи на циклічність розвитку економіки, що зумовлює певну закономірність виникнення шокових збурень, а також наявності суттєвих розбіжностей рівня внутрішніх та світових цін, деякі шокові зміни умов господарювання можуть бути передбачуваними та очікуваним і водночас справляти реальний ефект на розвиток економіки.
Таким чином, "економічний шок" можна визначити як стрибкову зміну в умовах господарювання, що призводить до дестабілізації розвитку економічного об' єкта.
Залежно від масштабів наслідків дії економічних шоків їх можна розподілити на локальні, коли порушується розвиток певного підприємства, ринку, сектора економіки або регіону, та макроекономічні - наслідком яких є дестабілізація розвитку окремих країн, певної сукупності країн або світової економіки загалом.
Отже, виходячи з викладеного вище, поняття "макроекономічний шок" можна визначити як реальну раптову зміну в умовах господарювання, що виводить економічну систему зі стану рівноваги або ще більш поглиблює нерівноважний стан економіки.
Під станом макроекономічної рівноваги розуміється наявність збалансованості найважливіших економічних параметрів, а саме: попиту та пропозиції, виробництва та споживання, використання виробничих факторів, товарної та грошової маси, заощаджень та інвестицій. Проявом порушення економічної рівноваги є інфляції та безробіття, невідповідність обсягів фінансових ресурсів і витрат, оплати та продуктивності праці; доходів і витрат державного бюджету; розміру бюджетного дефіциту та джерел його покриття; активів і пасивів платіжного балансу. Зрозуміло, що в реальній економіці досягнення одночасної збалансованості за всіма визначеними параметрами не є можливим. Тому на практиці рівноважний стан економіки слід розглядати швидше як тенденцію, що витримується не в кожному конкретному випадку за кожним параметром, а поглинає найбільш вагомі відхилення.
Огляд основних характеристик макроекономічних шоків, які зустрічаються в економічних і соціальних наукових дослідженнях, дозволив нам систематизувати різноманітні підходи щодо визначення типів і видів шоків та викласти узагальнену їх класифікацію (табл. 1).
Таблиця 1
Класифікація макроекономічних шоків
|
Критерій класифікації |
Тип шоків |
|
За складовими економічної системи
|