Макроекономічні шоки: теоретичні та емпіричні аспекти

Стрімкому нарощуванню інвестиційного попиту в 2003-2004 рр. посприяв кредитний бум, що розпочався в 2003 р., коли загальний обсяг кредитування економіки за номіналом проти попереднього року збільшився в 1,6 раза, в тому числі суб'єктів господарювання - в 1,5 раза.

У 2004 р. кредитний бум був перерваний політичними подіями та, як наслідок, шоком тимчасового зростання попиту на гроші з відповідним розвитком банківської кризи. Але своєчасно прийняті упереджувальні заходи адміністративного характеру на ринку грошей в кінці 2004 р. стабілізували фінансову ситуацію в країні.

Позитивний інвестиційний шок 2006 р. відбувався в досить парадоксальній ситуації, яка характеризувалася скороченням загального обсягу українського експорту та пов'язаним з цим зниженням прибутковості підприємств. Проте, на відміну від попередніх років, це не відбилося на динаміці інвестиційного попиту, який, навпаки, збільшився аж на 21,2%. Пояснення такої незвичної ситуації полягає в тому, що саме негативний зовнішній шок пропозиції (підвищення ціни на газ) викликав потужний позитивний внутрішній шок попиту на інвестиції. Оскільки енергомісткість українського виробництва є надмірно високою порівняно із більшістю європейських країн, вітчизняні виробники з метою стримування зростання витрат на виробництво та підтримки рівня конкурентоспроможності власної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках були вимушені зосередитися на технологічному переозброєнні виробництва, що і зумовило збільшення інвестиційного попиту. Для фінансування інвестицій були використані як власні кошти підприємств, так і запозичення на внутрішньому кредитному ринку та на зовнішньому міжнародному ринку капіталів. Проти попереднього року частка кредитів банків та інших позик у фінансуванні інвестицій в основний капітал збільшилася з 14,7 до 15,5%.

Подібна ситуація спостерігалася і в 2007 р., що піднесло інвестиційний попит на рекордний за період економічного зростання рівень - 24,8%.

Із розгортанням світової економічної кризи темпи зростання інвестиційного попиту в 2008 р. значно уповільнилися, а в 2009 р. проти відповідного періоду попереднього року відбулося майже двократне падіння попиту на інвестиції, що симетрично позначилося на загальноекономічній динаміці. Поштовхом для стрімкого скорочення інвестиційного попиту було безпрецедентне погіршення фінансового стану українських підприємств (фінансовий результат від економічної діяльності скоротився більш ніж на дві третини), ускладнення запозичення коштів на внутрішньому та на зовнішньому кредитному ринках.

Значний вплив на розвиток української економіки в періоді, що досліджується, справляли як позитивні так і негативні шоки сукупного споживчого попиту, що зумовлювалися різкими змінами витрат як сектора державного управління економіки так і домашніх господарств (рис. 4).

Як видно на рис. 4, дестабілізуючий вплив сектора державного управління значною мірою проявлявся в 2000-2004 рр., коли динаміка витрат мала

високу щорічну амплітуду коливань (від приросту на 10,4% в 2001 р. до падіння на 6,7% в 2002 р.), що симетрично позначалося на внеску цієї складової в приріст ВВП (відповідно з 1,9 до -1,3 в.п.). Починаючи з 2005 р. до періоду розгортання кризових явищ, темпи зростання витрат державного управління стабілізувалися на рівні 2,3-2,7%, і не провокували різких коливань загальноекономічної динаміки.

Рис. 4. Динаміка приросту ВВП та внесків складових споживчого попиту в 2000-2009 рр., % до попереднього року

Джерело: за даними Держкомстату України за відповідні роки.

Зовсім інша картина спостерігається в динаміці попиту домашніх господарств, який починаючи з 2001 р., стало випереджав динаміку ВВП. При цьому найбільшим розривом у темпах зростання зазначених показників відзначився 2005 р., коли приріст кінцевих споживчих витрат домашніх господарств був найбільшим за весь період статистичних спостережень і становив 20,6%, що потенційно забезпечувало приріст ВВП на 10,7 в.п.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 6 7 8 9 10 1112 13