Світовий ринок агропродовольства на сучасному етапі розвитку: перспективи для України

Другий сценарій розвитку світової агропродовольчої системи є більш перспективним, адже орієнтація країн, що розвиваються, на продовольчу допомогу суттєво вплинула на загострення світової продовольчої кризи. В 70-х роках ХХ ст. на вимогу світових фінансових організацій замість виробництва продовольства для самозабезпечення вони мали виробляти експортні товари для світового ринку, а за отримані кошти імпортувати продовольство та повертати валютні кредити (отримані від тих же світових фінансових установ).

Нині зовнішня торгівля розвинених країн з країнами, що розвиваються, та країнами з трансформативною економікою характеризується обмеженим асортиментом товарів. З країнами, що розвиваються, предметами торгівлі є головним чином сировина та природні продукти. З країнами з перехідною економікою - також сировина і нескладні промислові товари. Стосовно ж

країн, що розвиваються, то їх економіка значно більше залежить від світового ринку, ніж економіка розвинених країн. Причому гіпертрофований розвиток зовнішнього сектора цих країн поєднується з технологічною відсталістю та низьким рівнем оплати праці найманих працівників [7, с. 48].

Серед інших причин світової продовольчої кризи називають три основні. По-перше, стрімке зростання економік ряду азіатських країн, таких як Китай, Індія, призвело до підвищення добробуту населення і відповідно до зростання споживання продуктів харчування, включаючи і м' ясну їжу.

По-друге, інтенсифікація виробництва палива рослинного походження спричинила переорієнтацію з вирощування продовольчих культур на технічні. Так, за розрахунками фахівців із Світового банку, у підвищенні цін на продовольство відіграють: зростання цін на енергію та добрива - 15%, падіння курсу долара - 20, розширення виробництва біопалива - 75%.

По-третє, в результаті світової фінансової кризи відбувся відтік капіталу з фінансового ринку на товарні ринки (нафтопродуктів, зерна), спричинивши різке зростання цін на них.

За даними ООН, світові запаси зернових впали до найнижчого рівня за останні 25 років, а світові ціни на основні продукти харчування населення малорозвинених країн і країн, що розвиваються - пшеницю, маїс, рис - підвищились у 3-5 разів. Зростання рівня цін на продукти харчування відбулось і у традиційних країнах-експортерах агропродовольства. Так, у США ціни на яйця збільшились на 33%, на молоко - на 31, на курятину - на 8,4, на бобові -на 11,5%. Ціни на ячмінь в Канаді, яка є значним експортером цього зерна, у 2007 р. збільшились на 41% внаслідок зростаючого експортного попиту і зміцнення цін на кукурудзу в сусідніх США [8].

В умовах світової фінансової кризи, сильної засухи в регіоні Південної Америки (в якому традиційно вироблялась велика кількість продовольства і який вважався стабілізатором продовольчої безпеки у світі) та при зменшенні країнами ЄС, США посівних площ під продовольчі культури відбувається подальше загострення світової продовольчої кризи. В разі подальшого погіршення продовольчої ситуації найбільше постраждають бідніші країни світу. Під час продовольчої кризи у 2008 р. у понад 30 країнах і районах від Карибського моря до регіону південніше Сахари відбулись конфлікти та зіткнення, спровоковані нестачею продовольства. Сьогодні, за даними ООН, по всьому світі голодує або на рівні, близькому до голодування, перебуває близько 1 млрд чоловік.

Висновки. Агропродовольчий світовий ринок характеризувався значним державним втручанням у його регулювання за всю історію його існування, хоча останнім часом намітились тенденції щодо його лібералізації у рамках СОТ. Країни ЄС, на відміну від США, не досить активно виступали за лібералізацію у сфері сільського господарства, а протекціоністський напрямок у їх торго

вельній політиці був пов'язаний з виробленою системою захисту внутрішнього аграрного ринку. Крім того, існували суперечності між успішними експортерами, які виступали за ліквідацію більшості бар' єрів на шляху вивозу своєї продукції, та представниками тих продовольчих галузей, які користувалися засобами захисту від більш дешевої продукції з інших країн світу та не поділяли погляди перших. У зв'язку зі вступом України до СОТ відбулася подальша лібералізація її торговельного режиму в агропродовольчій сфері.

 

« Содержание


 ...  8


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я