Проте, незважаючи на здобутки "генної" революції, як і у разі з попередньою "зеленою", присутні і негативні аспекти: 1) сучасна генна інженерія не
досконала і не в змозі управляти процесом вбудовування нового гена та передбачити наслідки. В результаті штучного додавання чужорідного гена можуть утворюватись токсичні речовини, алергени чи інші шкідливі для здоров' я людини речовини. Сьогоднішні дослідження можливих побічних реакцій є короткострокові, що унеможливлює передбачити наслідки через більш тривалий період чи їх вплив на нащадків; 2) можливий ряд негативних ефектів, які здатні завдати ГМ рослини на навколишнє середовище: а) неконтрольоване запилення дикорослих видів рослин призводить до їх зникнення; б) поява стійких видів бур' янів, що потребуватимуть більших обсягів хімічних препаратів (гербіцидів); в) антибіотики є неефективними у разі отримання гену стійкості збудниками хвороб тощо. Тобто використання генних технологій підняло низку проблем, які лежать у площині безпеки людини та екології, прав споживачів, етики та економіки. Відбувається зіткнення різноспрямованих величезних інтересів компаній з розробки та реалізації такої продукції та споживачів.
Зростання середньої врожайності культур в чотири рази в XX ст. дозволяє виробляти достатню кількість продовольства, щоб забезпечити все людство (досить для цієї мети лише 10% світового запасу зернових, або 200 млн т). Проте таке рішення було б тимчасовим і не стимулювало б розвиток аграрного виробництва в країнах, що розвиваються. Проблема голоду пов' язана не стільки з недостатністю продовольства, оскільки з недоліками системи розподілення, економічної нерівності і слаборозвиненості окремих країн світу.
Експерти ФАО вважають, що країни Африки та Латинської Америки, що розвиваються, мають можливість збільшити обсяги виробництва продовольства за рахунок збільшення площ та скорочення втрат врожаю при зберіганні, які досягають до 20% його обсягів. Лише проведення країнами, що розвиваються, незалежної аграрної політики з розвитку внутрішнього ринку дозволить вирішити чи пом' якшити проблему голоду.
Існуюча конкуренція на світовому продовольчому ринку має лише їй властиві особливості:
а) продовольчі товари зараз складають велику товарну групу в загальному світовому експорті, яка дорівнює близько 1/10 світової торгівлі;
б) в самій групі продовольчих товарів зростає обсяг і частка торгівлі продовольством, готовим до споживання чи з високим рівнем переробки;
в) під впливом НТП з' явився новий вид агропродовольчої продукції -генетично-модифікована, яка становить значний сегмент у світовому товарообігу (основною метою аграрних науково-дослідних робіт стало не стільки отримання більшої кількості продовольства, скільки отримання інших якісних його характеристик);
г) зовнішня торгівля продовольством все більшою мірою концентрується в руках ТНК;
д) підвищення міжнародних екологічних вимог до сільськогосподарської продукції.
Саме зростання попиту на екологічно чисту продукцію дало поштовх у виробництві органічної продукції. Крім того, імпульсом до активного розвитку органічного виробництва стала реакція ринку на комерціалізацію ГМП. І якщо ринок органічних продуктів суттєво зростає в Європейському Союзі, його можливості обмежуються бідними ґрунтами, інтенсивними технологіями з використанням хімічних та мінеральних добрив, що дає підстави розраховувати на потенційний ринок збуту української продукції. З огляду на сприятливі кліматичні умови України та обмежені можливості для використання сучасних технологій вона має досить значний потенціал для виробництва органічної сільськогосподарської продукції як з метою внутрішнього споживання, так і для її експорту.
Останні зміни на світовому агропродовольчому ринку пов'язані з появою та виробництвом альтернативних видів палива рослинного походження, насамперед метилового ефіру ріпакової олії (дизельне біопаливо) та етилового спирту, які грають роль каталізаторів. Підвищений попит на такі види палива зумовлює зростаючу потребу в даній сировині (табл. 2), зокрема, в ріпаковій, пальмовій олії, кукурудзі, цукровій тростині. Зростання ціни на ріпак призводить до вимушеної переорієнтації його харчового використання на інші види рослинної олії, такої як соняшникова та соєва. В результаті ланцюгової реакції ціни зростають не тільки на олію, а й на культури з яких вона виробляється, тобто охоплюється весь ринок олійних. Збільшується частка сільськогосподарських площ під олійними культурами при паралельному зменшенні посівів зернових та їх переорієнтацією з продовольчого призначення на технічне (як у випадку з кукурудзою), відповідно підвищуються ціни на зернові культури.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10