Передумови розвитку публічно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства в Україні
Чєрєвнков Є.Л.
На основі проведеного дослідження зарубіжного досвіду реалізації інфраструктур-них проектів проаналізовано передумови реформування житлово-комунального господарства в Україні на засадах публічно-приватного партнерства та обґрунтовано пріоритетні напрями залучення приватних інвестицій у цю сферу.
У світовій практиці протягом останніх десятиліть активно розвиваються нові механізми стимулювання національної економіки на основі розширення традиційних та розбудови нових форм взаємодії державного та приватного секторів із метою забезпечення конкурентоспроможного соціально-економічного розвитку. У зв'язку з цим значного поширення набули форми публічно-приватного партнерства, яке можна розглядати як юридично обов'язковий для сторін контракт між особою приватного сектора та державним органом (органом місцевого самоврядування), за яким приватний партнер зобов'я-заний надавати публічні послуги, для чого приватний сектор повинен інвестувати власні ресурси, а також взяти на себе відповідальність за певні ризики надання таких послуг [1, с.6]. В українській та російській науковій літературі термін "державно-приватне партнерство" та "государственно-частное партнерство" відповідно. Але такий термін не охоплює органи місцевого самоврядування і тому пропонується використовувати термін "публічно-приватне партнерство" (111111). 111111 здатне забезпечити додаткові переваги, пов'язані зі зменшенням собівартості проектів, ефективним розподілом ризиків, удосконаленням менеджменту, поліпшенням якості послуг, підвищенням прибутковості проектів.
Сучасні умови розвитку економіки України характеризуються наявністю кризових явищ, спричинених нагромадженими макроекономічними та фінансовими дисбалансами, поширенням глобальної фінансово-економічної кризи, неефективною соціально-економічною політикою держави. Стимулювання внутрішнього попиту шляхом реалізації інфраструктурних проектів є одним з інструментів подолання кризових явищ, про що свідчить світовий досвід антикризового регулювання [2-4]. Запровадження проектів на основі
ППП під час кризи дозволяє не лише підтримати сукупний попит у короткостроковому періоді, а й закласти фундамент довгострокового економічного зростання за рахунок випереджального розвитку ринкової інфраструктури, навколо якої здійснюватиметься підприємницька діяльність у майбутньому.
В Україні інвестиційний потенціал ППП недооцінений, про що зокрема свідчать показники реалізації інфраструктурних проектів на засадах партнерства. За даними Світового банку, протягом 1990-2008 рр. лише обсяги приватних інвестицій в інфраструктурні проекти, реалізовані на засадах ППП у країнах, що розвиваються, склали 161,0 млрд дол. США [5]. Лідерами у структурі приватного фінансування інфраструктурних проектів були Індія (18,1% загального підсумку), Бразилія (15,1), Російська Федерація (12,4) та Туреччина (6,0%), тобто країни, що демонстрували високі темпи економічного зростання у передкризовому періоді. При цьому у країнах із середнім рівнем доходу (lower middle income) загальний обсяг інвестицій в інфраструкту-рні проекти становив 521,8 млрд дол. США. У той же час слід відзначити швидкий розвиток ППП у Китаї, де лише у 2008 р. започатковано 59 інфраструктурних проектів (27,3% від загальної кількості інфраструктурних проектів країн, що розвиваються). Натомість в Україні загальні обсяги інвестицій у такі проекти на основі форм ППП протягом 19902-2008 років становили лише 8,2 млрд дол. США (1,6% загального підсумку), з яких 97,5% припадало на телекомунікаційний сектор [6].
Вагомий внесок у дослідження особливостей реалізації різноманітних форм публічно-приватного партнерства зробили відомі вчені-економісти та фахівці сфери державного управління Т.Тер-Мінасян [7], М.Хаммамі [8], Е.Уайт, Б.Дезілец, В.Падіяр, Т.Шанкар, А.Варма [9], А.Вівес, Х.Бенавідес, П.Реймонд, Д.Кірога, Х.Маркус [10], Е.Корольов [11], В.Варнавський [12], М.Дерябіна [13], Д.Амунц [14], Д.Матвєєв [15], М.Клінова [16], А.Берестов [17], А.Каданя [18], З.Антонова [19], Л.Федулова, І.Яненкова [20], Т.Єфи-менко [21], Б.Шевченко [22], М.Лугова, Т.Лисиця, Н.Королевська, К.Ляпіна, О.Маслюківська, Ю.Шевчук [1] та інші.
» следующая страница »
1 23 4 5