Формування системи оподаткування нерухомого майна фізичних осіб

Міські муніципальні ради встановлюють податкову ставку так, щоб місто зібрало тільки ту суму, яка йому потрібна для виконання своїх фінансових зобов' язань. Складаючи бюджет міста на наступний рік, міська рада в разі зміни бюджетних потреб проводить корегування ставки оподаткування. Така методика розрахунку ставки податку гарантує прозорість усього процесу оподаткування нерухомості, який пов' язаний із конкретними міськими соціальними заходами та їх вартістю, створює для платників податку можливість його контролювати.

Місцеві органи влади мають повноваження класифікувати об'єкти нерухомості за способом використання. Як правило, така класифікація здійснюється у двох напрямах:

- встановлення спеціальних коефіцієнтів для кожного класу нерухомості, що уточнюють податкову базу;

- встановлення різних ставок оподаткування, які відповідають певному класу нерухомості.

Так, у провінції Манітоба (Канада) використовується практика зниження податкової бази для певних класів нерухомості, зокрема, при оподаткуванні житлової нерухомості податок нараховується лише на 45% її ринкової вартості, комерційної та промислової нерухомості - на 65, а для об'єктів нерухомості сільськогосподарського призначення податок нараховується на 26% їх ринкової вартості. Порівняно низьке оподаткування сільськогосподарської нерухомості зумовлене її важливим значенням для економіки цієї провінції та усвідомленням того факту, що фермерові важче заплатити податки, ніж, наприклад, м'ясопереробному комбінату.1

Застосування різних ставок оподаткування для кожного класу нерухомості практикується практично на всій території Канади та США. У м. Вінніпег, адміністративному центрі провінції Манітоба, діє всього дві ставки, які поширюються на дві групи об' єктів (нерухоме майно громадян; комерційна або промислова нерухомість). Цікавим з точки зору розподілу податкового навантаження є механізм визначення податкової ставки в столиці Канади, місті Оттава. Там податкова ставка складається з таких елементів: базова ставка; ставка податку на капітал; ставки, що відповідають певному виду місцевої суспільної послуги, серед яких: охорона водних ресурсів, послуги поліції, пожежна безпека, освіта, міський транспорт. Сукупна податкова ставка щорічно встановлюється для кожного з дванадцяти класів нерухомості. У 2008 р. вона варіювалася від 0,23% податкової бази для приватного лісового фонду до 4,6% податкової бази для промислової нерухомості. Житлова нерухомість оподатковується за ставкою 1,25% бази оподаткування (базова ставка - 0,52%, ставка податку на капітал - 0,02, охорона водних ресурсів - 0,01, послуги поліції - 0,16, пожежна охорона - 0,09, місцева освіта - 0,26, міський транспорт - 0,18%). Наведений приклад є доказом справедливості стягування податку на нерухомість та прозорості бюджетного процесу, де кожен платник податку чітко знає, на які муніципальні потреби витрачатимуться податкові надходження.

Широкого застосування у світових податкових системах набула система, заснована на орендній вартості нерухомості (rental value). Вона використовується в деяких країнах Європи, Азії та Африки: у Великобританії (не-житлова нерухомість), Іспанії, Франції (податок d'habitation), Індії, Таїланді, Тунісі. Ця система відрізняється від попередньої тим, що за базу приймається не повна вартість об' єкта нерухомості, а його орендна вартість, тобто вар

тість, яка потенційно може бути отримана власником нерухомого майна від передачі його в оренду. При цьому ставка податку є дещо вищою, ніж при використанні вартості як податкової бази. Застосування податкової бази у вигляді ренти є наслідком історичного розвитку держави (Великобританія або її колишні колонії, де земля та все, що знаходиться на ній, належить монарху) або залежить від особливостей формування державного кадастру, де як цінова характеристика об'єкта нерухомості відображається його рентна вартість (південь Європи - Іспанія, Португалія, Греція). Останнім часом заснована на річній вартості оренди система оподаткування нерухомості викликає багато заперечень через складний процес визначення орендної вартості та адміністрування податку. Серед її основних негативних рис можна виділити такі:

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я