На державному рівні перший важливий крок було зроблено 31 травня 2011 р., коли на засіданні Ради міністрів АРК було розглянуто питання внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011 р., затвердженої Постановою Верховної Ради АРК від 28 грудня 2010 року № 161-6/10. Ці зміни були підготовлені з метою реалізації Заходів щодо підвищення фінансової грамотності населення Республіки на 2011 р. і формування нового типу ставлення населення до необхідності управління особистими фінансами та обґрунтованості ухвалених фінансових рішень.
Зазначена мета досягається шляхом реалізації комплексу заходів, спрямованих на вирішення таких основних завдань: створення загальнодоступної і загальнозрозумілої системи інформування населення про можливості використання різних фінансових продуктів і послуг; популяризація знань серед населення АРК про основи управління особистим бюджетом; популяризація знань серед населення АРК про грамотне використання існуючих на ринку фінансових продуктів і послуг, оцінку ризиків при їх використанні та прийняття обґрунтованих рішень. Цільові аудиторії населення, які охоплені Заходами, це: молодь, учні шкіл, ВНЗ, ті, хто вперше приступає до роботи, і які тільки формують свої потреби у фінансових послугах; населення середнього віку, що має постійну роботу і замислюється про способи управління особистими фінансами, а так само безробітні і громадяни, які зіткнулися з фінансовими проблемами і т. п.; населення старшого віку, пенсіонери, що мають низьку фінансову грамотність використання фінансових продуктів; приватні підприємці - представники малого і середнього бізнесу.
На загальнодержавному рівні питання фінансової грамотності населення пов'язуються, перш за все, з питаннями управління валютним курсом. Представники НБУ висловлюють такі міркування: українська економіка гостро потребує повно-масштабного підвищення фінансової грамотності населення, для того щоб населення приділяло не так багато уваги іноземній валюті, одним із пріоритетів при підвищенні фінансової грамотності українців має бути донесення до громадян думки про важливість використання в повсякденному житті національної грошової одиниці; при цьому Нацбанк всіляко сприятиме більш активному розвитку, зокрема, фондового ринку, щоб населення саме туди інвестувало свої кошти, а не в іноземні валюти та валютні депозити [7].
Це важливий контекст фінансової грамотності населення, але не єдиний. Фінансова культура повинна впливати на поведінку населення в будь-якому сегменті фінансового ринку і повинна відповідати критеріям відповідальності за свої дії. Відповідальність повинна бути заснована на достатньому рівні інформації, яку має отримувати споживач фінансової послуги для формування уяви про можливі ризики та перспективи ефективного завершення фінансової операції. Інформацію потрібно доносити на високому професійному рівні у повному обсязі, який дозволяє найповніше оцінити свою фінансову спроможність. Тому фінансова обізнаність населення має ефективно корелюватись із професіоналізмом (як функціональним, так і етичним) банківських службовців.
У сучасних умовах недостатнього рівня фінансової обізнаності населення можливим виходом із ситуації є використання в банківському регулюванні принципу відповідального кредитування (responsible lending). Європейська Директива зі споживчого кредитування в ст. 5 закріпила принцип так званого відповідального кредитування. У своєму первісному варіанті він був спрямований на мінімізацію ринкової асиметрії та захист об' єктивно менш поінформованої сторони відносин - позичальника, і покладав на кредитора обов' язок оцінити кредитоспроможність споживача. У разі видачі позики, яку споживач свідомо не зможе повернути через відсутність необхідних коштів, ризик цього неповернення і негативні наслідки лягали на кредитора. Нині цей принцип у своєму первісному варіанті існує у Швейцарії (ст. 29, 30, 31 Закону Швейцарії). Також на його введення спрямовані зараз зміни законодавства США.
» следующая страница »
1 ... 3 4 5 6 7 89 10