Це означає тільки одне - рівень фінансової культури та фінансової освіти вкрай низький, тому рівень ринкової асиметрії в українській банківській системі й надалі зростатиме, банківський опортунізм буде укорінюватись як у контексті вартості наданих послуг, так і в контексті їх якості та асортименту, а формування цивілізованого соціально-інституційного простору паритетних відносин й надалі відкладатиметься на невизначену перспективу. Все це свідчить про дуже ризиковий соціаль-но-інституційний простір української банківської системи, який потребує нагального втручання держави для формування необхідного рівня фінансової культури українського населення.
Для того щоб сформувати необхідну інституційну основу для розвитку фінансової культури в Україні, важливо вивчити існуючий у світі досвід підвищення фінансової обізнаності населення.
З 2000 р. за ініціативи компанії Jumpstart, а в 2003 р. за підтримки Конгресу США и президента Джорджа Буша, квітень у США став місяцем фінансової грамотності (National Financial Literacy Month). Протягом квітня американців активно навчають, як правильно оперувати власними фінансами, набувати ефективні фінансові звички, правильно розпоряджатись власними коштами та ухвалювати правильні рішення щодо отримання кредитів [3].
Управління з фінансових послуг (FSA) Великої Британії щорічно з 2003 р. витрачає на підвищення фінансової культури близько 10 млн ф. ст. Із 2000 р. функціонують Бюро консультування населення, Група з питань освіти у сфері власних фінансів. Реалізуються програми: Грошовий доктор (Money doctor), Молодь і гроші (Young people and money), Що з приводу грошей? (What about money). Проводяться тижні накопичень, місяць фінансової грамотності, інформаційні кампанії в регіонах, семінари в офісах тощо.
Головним інвестором підвищення фінансової грамотності в Польщі виступає Національний банк Польщі, в системі якого є спеціальний відділ економічної освіти. Національний банк контролює і стежить за наявністю навчальних та роз'яснювальних матеріалів у рекламній та маркетинговій компанії фінансових компаній та банків; фінансує освіту журналістів, шкільних учителів, які потім зобов' язані провести відповідну освітню роботу у своїй школі; фінансує створення методик фінансової освіти, проведення дня накопичення і т. ін. Важливою ланкою процесу підвищення фінансової культури у Польщі є взаємодія держави та недержавних інституцій, які пропонують програми підвищення фінансової грамотності, а Національний банк їх сертифікує.
У Росії цей напрям формування стабільного соціально-інституційного середовища почав розвиватися після активного розгортання кризових тенденцій у 2008 р., які показали, що стабільність та захищеність фінансово-інституційного простору країни безпосередньо залежить від рівня фінансової культури в країні. Причому, і що дуже важливо, цей процес здійснюється на основі існуючого світового досвіду держави і недержавних інституцій, діяльність яких спрямована на розвиток загальної фінансової культури в умовах підвищення відповідальності як з боку держави, так і з боку населення.
Активна відповідальна позиція держави на фінансових ринках Росії закріплена з 1995 р., коли розпочав свою роботу Федеральний громадсько-державний фонд захисту прав вкладників і акціонерів - некомерційна організація, створена указом Президента № 1157 "Про деякі заходи щодо захисту прав вкладників і акціонерів". Фонд створено для запобігання функціонування шахрайських фінансових компаній; формування і ведення реєстру вкладників та акціонерів, права яких було порушено на фінансовому та фондовому ринку Російської Федерації; формування і ведення реєстру юридичних та фізичних осіб, що порушують правові акти, які регулюють діяльність на фінансовому та фондовому ринку. У сферу діяльності Фонду входить формування коштів для здійснення компенсаційних виплат; організація та проведення компенсаційних виплат; контроль виплат у регіонах. За даними на 01.08.2011 р., компенсації було сплачено 1 млн 424 тис. вкладників на загальну суму більше 1 млрд 718 млн руб. [4].
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10