Рівень споживчого кредитування в травні 2011 року не тільки досяг докризо-вого (25128 млн грн), а й перевищив його (26793 млн грн), в 2010-2011 рр. зростання відбувалося найбільшими темпами. Криза не змінила психологію споживачів, поведінка яких обумовлена вірою в безкоштовність і нульові відсотки за наданими кредитами, в умовах, коли реальна ціна кредиту переважно закладається в комісіях. За даними компанії "Простобанк Консалтинг", нині існує понад вісімдесят програм, що дають можливість узяти товар у кредит строком до одного року. У більшості з цих програм початковий внесок варіюється в межах 10-20%. Пропозицій з нульовим першим внеском практично немає, проте є багато кредитних пропозицій з нульовими відсотковими ставками або близькими до того (наприклад - 0,0001%). Разові комісії банків сьогодні перебувають у межах 0-15% від суми кредиту, при цьому окремі фін-установи замість разової стягують щомісячні комісії, які можуть доходити до 4% на місяць. Однак якщо прорахувати сумарну вартість подібних позик, то ефективна ставка за ними нерідко досягає 100% [1]. Отже, українське населення, беручи кредити, поводить себе досить нераціонально.
У 2010 р. маркетингова та дослідницька компанія іпМгМ спільно з Агентством США з міжнародного розвитку (и8ЛГО) провела опитування українського населення з приводу виявлення рівня фінансової грамотності. В опитуванні брали участь 2014 осіб у віці від 20 до 60 років із різних областей України.
Результати були оприлюднені під назвою "Фінансова грамотність та обізнаність в Україні. Факти і висновки". Згідно з даними іпМнкі, 43% українців не цікав
лять новини фінансового характеру, більшість відстежує динаміку інфляції і споживчих цін (20%), 10% стежать за цінами на нерухомість, 10% - аналізують зміни в пенсійній сфері. Більша частина респондентів користується фінансовими послугами початкового рівня: оплачує комунальні послуги в банках (78%), отримує зарплату за карткою (61%), обмінює валюту (31%).
Близько 60% українців мають заощадження, але тільки 11% тримають їх у банках через низький ступінь довіри до банків та інших фінансових структур. Питання про можливу операційну активність на фондовому ринку середнього споживача не цікавлять; його знання елементарної фінансової математики незначні: з 15 питань, заданих респондентам з приводу фінансової обізнаності та прав клієнтів, тільки 2% дали правильні відповіді на дві третини питань. Більше 80% змогли дати правильну відповідь лише на 5-6 питань.
Джерелом фінансових новин для українця є традиційні ЗМІ - газети, журнали, телебачення (67%); 17% респондентів використовують Інтернет. Ухвалення окремих фінансових рішень 19% респондентів здійснюють за допомогою попереднього досвіду найближчого оточення; однак цей показник зростає до 50%, коли фінансове рішення стосується конкретного вибору того чи іншого банку або фінансової установи для отримання позики або розміщення депозиту. Неможливість адекватно оцінити наявну інформацію призводить до часткового перекладання відповідальності в момент ухвалення рішення на іншу особу, крім того, це означає істотні викривлення в процесі формування довіри, коли довіра до професіонала заміняється довірою до непрофесійного учасника відносин.
Якщо порівняти сучасні процеси, що відбуваються на фінансовому ринку Європи та України, то можна побачити цікаві речі: опитування, проведене консалтинговою та дослідницькою компанією Маккінзі, свідчить про те, що в сучасних умовах європейські банки більше розвивають напрями комерційного та роздрібного кредитування, та менше - напрям кредитування довгострокових наукомістких проектів. Ця аргументація підтверджуються даними Бюлетеня Європейського центрального банку (табл. 2), де позики нефінансовим корпораціям строком від 1 до 5 років продовжують скорочуватись (щорічне скорочення в червні 2011 р. становило 3,7%).
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10