Формування фінансової культури українського населення в контексті мінімізації ринкової асиметрії
Корнівська В. О.
Представлено особливості інституціоналізації українського фінансового ринку в контексті високого рівня ринкової асиметрії у зв'язку з недостатнім рівнем загальної фінансової культури. Охарактеризовано світовий досвід підвищення фінансової культури населення; обґрунтовано шляхи подолання ринкової асиметрії соціально-інституційного простору українського фінансового ринку.
Ключові слова: фінансова культура, ринкова асиметрія, інформаційна асиметрія, операційна асиметрія.
Досвід функціонування світових фінансових ринків свідчить про наріжну роль загальної фінансової культури, фінансової освіти та фінансової обізнаності населення для забезпечення стабільності та ефективного функціонування фінансово-банківських систем. Незважаючи та те, що в провідних країнах світу фінансова культура є органічною частиною системи неформальних інститутів, активне розгортання кризових тенденцій показало її недостатній рівень в умовах підвищення ринкової асиметрії.
У країнах з несталою фінансово-інституційною структурою відсутність фінансової культури в умовах високої інформаційної асиметрії веде, з одного боку, до зростання банківського опортунізму та непрофесійного ставлення банківських установ до своїх клієнтів, надвисокої вартості банківських послуг та гальмування інвестиційних процесів; а з іншого - укорінює стратегічно-ризиковий соціально-інституційний простір, де розрахунок ризиків операцій завжди буде недостатньо ефективним у зв'язку з невизначеністю трендів нераціональної споживчої поведінки. Тому в сучасних умовах актуалізується необхідність формування загальної фінансової культури як органічної складової українського соціально-інституційного простору.
Поведінка середнього українського споживача фінансових послуг є несамостійною, залежною, з опорою на традиційно вузький простір довіри, частіше нераціональною в умовах постійно відтвореної ринкової інформаційної та операційної асиметрії. Особливо ця асиметрія посилюється у зв'язку з істотно викривленими уявленнями пересічного споживача про фінансові послуги не тільки через брак відповідної інформації, а й через надлишок рекламної інформації, що дезорієнтує при виборі необхідної послуги та контрагента (важливо, що надлишок інформації при наданні фінансових послуг вважається таким само небажаним, як і її брак, та чітко регулюється в західній банківській практиці як один із компонентів інформаційної асиметрії).
Інформаційна та операційна ринкова асиметрія на фінансовому ринку України виникли як результат трансформаційного характеру економіки, в якій фінансовий ринок виник не для забезпечення паритетного, ефективного перерозподілу інвестиційних ресурсів від операторів з профіцитом бюджету до операторів з дефіцитом бюджету, як це відбувалося в процесі розвитку західних фінансових ринків, а у зв'язку з необхідністю забезпечення внутрішніх розрахунково-інвестиційних потоків учасників фінансово-промислових груп з метою підтримки інформаційної та операційної рівноваги й ліквідності всередині групи та підтримки інформаційної й операційної асиметрії в зовнішньому просторі груп. Класичні фінансові посередники створюються для подолання ринкової асиметрії і формування рівноправного відкритого простору взаємодії, тоді як в українському варіанті фінансові посередники були необхідні для підтримки закритості внутрішнього операційного простору ФПГ, а ринкова асиметрія при взаємодії із зовнішнім простором підтримувалась та вкорінювалась.
Цілі створення українського фінансового ринку не були класичними, операційні механізми руху ліквідності та цінних паперів були обумовлені необхідністю оптимізації розрахунків з бюджетом, оподаткування, "розшивки" неплатежів. Стереотипи поведінки на українському фінансовому ринку базувалися на складних, непрозорих, непаритетних, досить асиметричних взаємовідносинах, які зумовили формування непрозорого операційного простору взаємодії. Інституціоналізація українського фінансового ринку була суперечливою, що проявилося у досить швидкому формуванні функціонального професіоналізму, необхідного для ефективної операційної активності, та практичній відсутності етичного професіоналізму, що спрямований на ліквідацію інформаційної асиметрії. Домогосподарства як об'єктивно найменш поінформована сторона взаємодії прийняли вже створені банківськими установами правила та критерії і були та лишаються пасивною стороною взаємовідносин в умовах відсутності фінансової культури та відсутності дійової системи захисту прав споживачів фінансових послуг. Операційна активність на фінансовому ринку характеризувалась і характеризується доволі низьким, на відміну від західного, рівнем довіри до банківських установ навіть у періоди стабільності.
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9 10