3. Скорочення золотовалютних резервів протягом вересня на 3,2 млрд дол. до рівня 35 млрд дол. США [див. 13], причому головними причинами такого зменшення називають домінування імпорту та недоступність іноземних кредитів. Населення знову ж таки, не довіряючи національній валюті, кинулося знімати гривневі депозити з банків та конвертувати їх в іноземну валюту.
4. Ще одним загрозливим фактом є втеча вітчизняних та іноземних інвесторів з гривневих інвестицій за абсолютною більшістю напрямків, а також зниження індексу вартості акцій до рівня осені 2008 р. Тільки за декілька днів у вересні індекс ПФТС упав з 578,7 до 557,4, а Української біржі - з 1470,7 до 1400,4 пункта, що не віщує нічого доброго для ринків капіталу України.
5. Втрата довіри інвесторів до національної валюти, яка проявляється не тільки у "втечі" капіталів, а й у небажанні купувати номіновані у гривні облігації внутрішньої державної позики. Вказані події досягли апогею у вересні, коли глава НБУ ініціював випуск ОВДП, захищених від змін обмінного курсу. Зокрема, у серпні 2011 р. продано ОВДП на суму лише 0,1 млрд грн, тоді як за сім попередніх місяців - на 19 млрд грн, що є одним із негативних наслідків демонетизації економіки [див. 13].
6. Зупинка співпраці із МВФ, яка виникла через недотримання всіх вимог, поставлених перед Україною, в результаті чого фонд "заморозив" видачу наступних траншів згідно з програмою stand-by. Спочатку це не зовсім лякало уряд, проте вже тепер він готовий до виконання поставлених вимог, оскільки без допомоги фонду Україна не справиться з проблемами, які постали.
За таких умов (підвищеного попиту на іноземну валюту, зневіри до національної одиниці) грошовий регулятор України уже вкотре припускається по
милки, адміністративно утискаючи продаж готівкових доларів, аби скоротити їх скуповування населенням. Внаслідок цього можна отримати непотрібний ажіотаж і загострення дефіциту. У підсумку всі чинники фінансово-валютного розбалансування працюють на повну потужність, тим самим підвищуючи вірогідність кризового сценарію розвитку подій.
Нині Україна стоїть перед низкою нерозв'язаних питань і проблем у валютній сфері, які не тільки нагнітають і без того сумні перспективи, але й підбурюють панічні настрої серед населення, що може спровокувати повторення подій 2008 р. А завданням НБУ, у свою чергу, є розроблення першочергових заходів для стабілізації ситуації на валютному ринку з метою менш "болючої" реакції України на кризові явища, що розростаються у світовій економіці.
Таким чином, у світлі останніх тенденцій розвитку фінансового сектора України вірогідність зниження обмінного курсу національної валюти є досить високою, оскільки як фундаментальні фактори (наростаючий дефіцит платіжного балансу, зростаючі темпи інфляції, високий рівень доларизації економіки, скорочення гривневої маси, величезний дефіцит державного бюджету та розмір зовнішнього боргу тощо), так і короткострокові (помилкові дії органів грошово-кредитного регулювання, які "сіють" паніку на ринках, негативні очікування населення, пов' язані із чутками про нову "хвилю" кризи, сповільнення ділової активності, події на світових ринках, домінування спекулятивного капіталу тощо), "сприяють" саме такому розвиткові подій на валютному ринку України. При цьому НБУ та урядові негайно потрібно вжити заходів для надання керованого характеру процесу девальвації і уникнення панічних настроїв на валютному ринку. У протилежному випадку стрімка девальвація супроводжуватиметься дестабілізацією валютного ринку і стане пусковим механізмом для виникнення боргової і банківської кризи в Україні.
Список використаних джерел
1. Стиглиц Дж. О реформе международной валютно-финансовой системы: уроки глобального кризиса : доклад Комиссии финансовых экспертов ООН. - М. : Междунар. отношения, 2010. - 328 с.
» следующая страница »
1 ... 3 4 5 6 7 89