Значно перспективнішою, на думку багатьох фахівців, є орієнтація виробництва на внутрішні ринки. У такому разі зростання економіки відбуватиметься за алгоритмом: зростання доходів - підвищення внутрішнього попиту - зниження залежності від експорту - відмова від погоні за збутом - підвищення доходів [17]. Саме на проведення такої економічної політики закликають Китай.
Ще рік тому "головним болем" більшості світу був друкарський верстат США, котрий запускав у "світ" надмірні потоки гарячої ліквідності, проте на сьогодні ситуація докорінно змінилася, і в економічних колах вже говорять про цілком протилежну ситуацію. Тобто замість наступної хвилі "кількісного пом'якшення" США запустили операцію "Твіст", яка не передбачає збільшення ліквідності, а полягає у продажу коротко- і середньострокових зобов' язань уряду і купівлі довгострокових. До того ж боргові проблеми європейських країн і панічне очікування чергової кризи викликали стрімкий відплив капіталів із Азії і Східної Європи - іноземні інвестори кинулися переводити свої активи у готівку і конвертовувати прибутки у долари, єни і, як не дивно, швейцарські франки. При цьому Швейцарія встановлює "стелю" для курсу франка на рівні 1,2 до євро.
Це далеко не перший і не єдиний крок у такому напрямі, оскільки центральні банки країн, що розвиваються, у намаганні зупинити стрімке падіння національних валют почали проводити масштабні інтервенції. Тільки у вересні за декілька днів Бразилія продала 2 750 млрд дол. США, Південна Корея - 4 млрд дол. США, Тайвань - 300 млн дол. США, і навіть Польща вжила заходів для захисту національної валюти, яка за три місяці знецінилася на 16,5%. До числа рекордсменів за темпами девальвації увійшов і російський рубль (котирування якого тільки у вересні поточного року досягли мінімуму дворічної давності щодо американської валюти), і канадський долар (знецінення на рівні 4,5%), і данська крона (3% зниження), однак лідером у девальваційних процесах, звичайно, став білоруський рубль, який тільки за один день у травні цього року знецінився на 56%. Основною причиною такого знецінення економісти називають зниження вартості нафти та інших сировинних товарів, а також період політичної нестабільності.
У світлі сьогоднішніх подій небезпідставно очікувати виникнення чергової хвилі світової фінансової кризи, яка накриє більшість країн із ринками, що формуються.
За таких умов досить тривожними є такі тенденції, що спостерігаються у фінансовій сфері України, починаючи з ІІ півріччя 2011 року.
1. Дефіцит торгового балансу України продовжує стрімко зростати: за січень-серпень 2011 р. імпорт перевищив експорт на 8,1 млрд дол., при цьому експорт товарів за вісім місяців 2011 р. збільшився на 39,4%, до 44 млрд дол., а імпорт - на 44,6%, до 52,1 млрд дол. [див. 13]. Така динаміка, в основному, пов' язана із подорожчанням газу, частка якого в грошовому еквіваленті у структурі імпорту за вісім місяців зросла на 71,6%, до 9,3 млрд дол. Зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі збільшує
тиск на валютний ринок країни і провокує збільшення попиту на валюту, що може призвести до подальшої девальвації гривні. Крім цього, фахівці дедалі частіше говорять про зменшення попиту на металургійних ринках внаслідок боргової кризи у Європі, що, відповідно, знизить валютні надходження України від експорту.
2. У серпні 2011 р. вперше за останні два роки був зафіксований відтік коштів з гривневих депозитів - на 0,81 млрд грн. - на тлі подальшого зростання валютних депозитів - на еквівалент 1,9 млрд грн, відсоткова ставка за якими нижча. Це хоч і значно менше, ніж під час паніки у жовтні 2008 р. -12,3 млрд грн, але більше, ніж у жовтні 2009 р. - 0,17 млрд грн. Ще відчутнішою стала "втеча у валюту" коштів юридичних осіб. Лише за серпень вони збільшили валютні депозити на 3 млрд грн, тоді як за попередні сім місяців -на 5,6 млрд грн. У вересні така тенденція продовжувалася: обсяги валюти, проданої населенню за вересень, становили 3,59 млрд дол. США, а купленої банками в населення - 1,5 млрд дол. США; банківські вклади фізичних осіб в іноземній валюті зросли на 13,5 млн дол. США і станом на 30.09.2011 р. становили 18,2 млрд дол. США [див. 13]. Такі дані свідчать про вельми плачевні перспективи для національної валюти, які утворилися на тлі панічних настроїв серед населення та загальної ситуації на міжнародних фінансових ринках.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9