Туристичний сектор економіки України: реалії та перспективи

Ефективним засобом протидії такому марнотратству національних природних ресурсів могла б стати активізація діяльності з закріплення за територіями статусу державного та місцевого значення. Проте відповідні проекти рішень як у центрі, так і в регіонах готуються вкрай повільно. Зараз курортами державного значення оголошено лише території міст Бердянська та Сак. Стратегії розвитку туристичної індустрії, вивчення та встановлення цінових критеріїв мають враховувати фактор навантаження на регіон, співвідношення фінансової та економічної вигоди з можливими екологічними наслідками, бо, як відомо, екологічна складова природного ресурсу є довгостроковим активом та запорукою подальшого розвитку в майбутньому [22]. Збільшення туристичного потоку піднімає проблеми визначення оптимального екологічного навантаження на регіон і необхідності визначення максимальної пропускної здатності без шкоди довкіллю та історико-культурній спадщині. Це питання активно дискутується науковцями в контексті сталого розвитку туризму, мета якого -гармонійне поєднання економічної діяльності, збереження природних екосистем та підвищення рівня соціального добробуту.

Для забезпечення туристичної діяльності необхідна наявність основних ресурсів: природно-рекреаційних, історико-культурних та соціально-економічних (транспортної, готельної, харчової, інформаційної, соціальної інфраструктури) [22]. Багата флора та фауна, наявність культурної спадщини світового значення та ряд природних ресурсів зумовлюють конкурентні переваги України в пропозиції туристичного продукту. Основна слабкість України -у захисті довкілля: численним представникам флори і фауни країни загрожує знищення, тільки 3,4% усієї площі України заповідні та перебувають під охороною. Хоча позитивною є тенденція до збільшення та відновлення природного ресурсу [23].

Таблиця 1

Динаміка основних показників охорони лісу, тваринних ресурсів і заповідних територій

 

 

 

Роки

Відтворення лісів,

тис. га

Площа мисливських угідь,

тис. га

Загальна чисельність мисливських тварин, тис. голів

Заповідники, національні природні парки

копитних тварин

хутрових звірів

пернатої дичини

кількість

площа,

тис. га

2005

58,6

47341,4

195,0

2348,4

9280,9

36

1056,5

2006

66,7

47242,1

197,1

2290,4

9753,8

38

1104,3

2007

73,6

47252,2

208,0

2224,7

9647,1

38

1107,0

2008

80,2

46931,9

218,1

2278,3

10139,7

39

1146,8

2009

80,9

46484,1

232,2

2245,6

10015,2

43

1225,7

Джерело: Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] / офіц. сайт. - Доступний з: <www.ukrstat.gov.ua>.

Задля збереження природного ресурсу України як основної складової туристичної конкурентоспроможності та формування сильних конкурентних переваг держава має більше уваги приділяти програмам та нормативам із збереження довкілля. Це питання особливо актуальне, оскільки екологічна ситуація в Україні досі асоціюється із катастрофою на ЧАБС та її наслідками.

Загальний стан туристичної інфраструктури України доволі непоганий, але деталізований аналіз розкриває деякі проблеми стосовно недостатності місць розміщення, незадовільної за міжнародними стандартами якості послуг та браку туристичної пропозиції. Характерною особливістю туристичної галузі України є виражена сезонність. Основна причина такого - неготовність більшості туристичних об' єктів на гідному рівні приймати туристичний потік у міжсезоння (на відміну від зарубіжної туристичної інфраструктури), що значно знижує реалізацію туристичного потенціалу України, відповідно потенціал національних рекреаційних ресурсів використовується не на повну потужність. Через сезонність не залучається робоча сила на постійній основі, це найяскравіше виявляється в Херсонській (90,3%), Миколаївській (84,8), Донецькій (76,7) та Одеській (73,2%) областях [16]. Тимчасова трудова зайнятість призво

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я