Туристичний сектор економіки України: реалії та перспективи

Аналіз ВЕФ показав, що, незважаючи на значну строкатість та відмінність регіонів України в культурному аспекті, економічній структурі, динаміці розвитку, конкурентоспроможність та гальмуючі фактори розвитку у регіонів приблизно однакові (рис. 2) [17, с. 101-131].

Проте наявність проблем екологічного характеру не дозволяє нам із цим погодитися. Усе ще залишається актуальним питання гармонізації екологічного стану, попри те, що Україна вже зробила значний крок - порівняно з 1990 р. зменшила забруднення атмосфери на 58,56% [18]. Екологічна ситуація в окремих регіонах і містах викликає занепокоєння: за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря в 2009 р. найбільші показники фіксувалися в Донецькій (23,49%), Дніпропетровській (15,36), Луганській (9,19%) областях [18]. Найбільш загазованими областями, із найбільшими викидами транспортними засобами діоксиду вуглецю є Дніпропетровська (8,83%), м. Київ (8,35), Донецька (8), Київська (7,31) та Одеська (6,22%) [18]. Така ситуація може також свідчити про інтенсивний рух на шляхах і недосконалість або застарілість використованої техніки. Питання забезпечення екологічної без

пеки при наявності та акумулюванні небезпечних відходів гостро стоїть у АРК, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівській областях та м. Севастополь; 95% усіх відходів І-ІІІ класу небезпеки знаходяться на територіях таких областей, як Запорізька - 40%, Донецька - 30, Сумська - 9, Дніпропетровська - 4, Луганська - 4 та

АРК 8% [19].

100 90

80

70

60 50 40 30

20

10

в стримуюче трудове законодавство

63 низька свідомість та етика робочої сили

□ брак кваліфікованої робочої сили

□ регулювання валютного курсу Езлочинність

□ рівень податків

□ урядовий бюрократизм

□ невідповідність інфраструктури

□ урядова нестабільність

□ доступність фінансів

□ інфляція

□ податкова політика

□ корупція

и політична нестабільність

Рис. 2. Фактори, що стримують розвиток туризму України, за регіонами

Джерело: розробка автора на основі даних Всесвітнього економічного форуму.

Наведені дані приводять до висновку, що розвивати масовий туристичний напрям у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Луганській областях немає сенсу через значне забруднення повітря викидами шкідливих речовин та позиціонування регіону як індустріального. Попри несприятливі фактори, за умови ширшого використання очисних установок та покращення екологічної ситуації існує можливість розвитку окремих

туристичних напрямів вузької спеціалізації. Реалізований ефективний досвід

ристичних напрямів вузької спеціалізації. Реалізований ефективний досвід Франції щодо реабілітації природних ресурсів через озеленення териконів у містах Донецьку та Орджонікідзе Дніпропетровської обл. [20] дозволив не тільки частково мінімізувати негативний антропогенний вплив на довкілля, а й залучати туди туристичні потоки. Подібний досвід озеленення варто було б застосувати по всій території України.

Конфлікт економічних інтересів спричинює й брак територіального ресурсу. Процеси еволюційного розвитку змушують займати під будівництво і розбудову інфраструктур галузі дедалі більші території. Це виносить на порядок денний питання екології та збереження природного ресурсу, оскільки з економічної точки зору будувати вигідніше в зонах масового перебування туристів. Приміром, екологічне навантаження на ПБК - поза критичним рівнем. Територія ПБК (3,4% Криму) приймає 55% туристичного потоку АРК [21]. Хаотична забудова призводить як мінімум до перенаселення та перена-вантаження туристичних зон, а як максимум - до руйнації та забруднення такого вкрай важливого туристичного фактора як природний ресурс. Переважно непорозуміння виникають через те, що регуляторна база щодо захисту довкілля недостатньо чітко виписана й необов'язкова, а уряд не розглядає пріоритет розвитку сектора в площині сталого розвитку. Існуючі схеми тіньової приватизації земель рекреаційного та оздоровчого призначення не передбачають залучення інвестицій та ефективний менеджмент, і, як правило, закінчуються забудовою земельної ділянки багатоповерховими житловими будинками чи приватними котеджами всупереч природоохоронному та курортному законодавству.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10 11