Інститут довіри як компонента євроінтеграційної політики країн ЦСЄ

ження організованої злочинності та корупції, й відповідно — зміцнили фундамент соціальної довіри в цих країнах.

Крім того, інтеграційні хвилі 2004 і 2007 років об'єктивно розширили простір потенційної довіри їх громадян до меж Євросо-юзу як інтеграційного об'єднання з певними наднаціональними структурами управління. За даними "Євробарометру" — підтримуваної Єврокомісією програми моніторингу громадської думки в державах ЄС, — практично в усіх постсоціалістичних державах Центрально-Східної Європи після успішного завершення періоду євроін-теграції було відмічено значне зростання, порівняно з початком 2000-х років, довіри населення до головних інституцій ЄС, зокрема, органів його виконавчої (Європейська Комісія) та законодавчої (Європейський Парламент) влади (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка рівня довіри громадян постсоціалістичних країн ЦСЄ до Європейського Парламенту та Європейської Комісії

у 2001—2010 рр., % респондентів, які схильні довіряти

 

 

Країна ЦСЄ		Рівень довіри		Рівень довіри
до Європейського Парламенту	до Європейської Комісії
2001	2005	2008	2010	2001 2005	2008	2010
Чехія	37	51	57	55	28 46	51	52
Польща	41	53	53	57	39 49	54	56
Угорщина	56	71	59	67	46 65	54	64
Словаччина	42	63	69	71	35 56	61	65
Словенія	43	66	60	46	37 64	58	47
Латвія	33	47	39	42	28 44	37	37
Литва	33	56	55	57	29 46	51	54
Естонія	33	54	58	64	27 53	56	60
Болгарія	45	46	59	62	37 41	51	58
Румунія	55	68	61	61	46 63	50	54

Джерело: Eurobarometer. Public Opinion in the European Union [Електронний ресурс]. — European Commission, 1991—2011. — Доступний з: <http://ec.europa.eu/ public_opinion/index_en.htm>.

Проте динаміка рівня довіри населення постсоціалістичних держав ЦСЄ власне до Євросоюзу, протягом останнього десятиріччя не має чіткої однонаправленої тенденції. За рік після вступу до ЄС (відповідно, 2005 р. та 2008 р.), в Угорщині, Словаччині, Польщі, Чехії, Латвії, Болгарії та Румунії рівень довіри до Європейського альянсу порівняно з початком 2000-х рр., — періодом завершення в цих країнах радикальних реформ і проявом їх довгострокових позитивних результатів у соціально-економічній сфері, — знизився

 (рис. 3). Найбільш значно — в Угорщині (на 14 в. п.), Словаччині та Болгарії (на 9 в. п.), а також Румунії (на 8 в. п.).

Рис. 3. Динаміка рівня довіри населення постсоціалістичних країн ЦСЄ до Євросоюзу, % респондентів, які схильні довіряти

Поясненням тенденції, відображеної на рис. 3, зокрема, може бути "ефект несправджених ілюзій" громадян новоінтегрованих країн ЄС з колишнього соцтабору щодо масштабу вигод, які дає вступ до Євросоюзу. За даними "Євробарометру" [15], в 2003 р., за рік до офіційного приєднання до ЄС десяти нових держав-учасниць (з яких вісім мали соціалістичне минуле), переважна більшість їх населення вважала, що пріоритетами політики Європейського Союзу, серед інших, повинні бути: боротьба з безробіттям (86% опитаних), боротьба з бідністю і соціальною ізоляцією (82%), забезпечення прав людини та поваги до демократії в Європі (відповідно, 70%). У 2004 р., 33% населення новоінтегрованих країн ЄС сподівалися, що протягом наступних п'яти років їхнє особисте становище поліпшиться, а 30% вважали, що воно залишиться приблизно таким саме. Тобто в зазначені роки у населення постсоціалістичних країн — нових членів Євросоюзу превалювали очікування, що інтеграція в ЄС означає швидкий перехід до високих європейських стандартів політичного, економічного та інших сфер розвитку, відчутне поліпшення соціально-економічного становища — як особистого, так і своєї країни. На жаль, ці очікування виявилися дещо завищеними.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 12  ... 14