Інститут довіри як компонента євроінтеграційної політики країн ЦСЄ

Як уже зазначалося у нашому дослідженні, зміцнення норми інституційної довіри в постсоціалістичних державах ЄС сприяло їхньому економічному зростанню. Також це позитивно вплинуло на процес конвергенції економік новоінтегрованих країн і країн "інтеграційного ядра" Євросоюзу, зокрема, реальної. Однак виконання цього завдання ще далеке від завершення — згідно з даними Єврос-тату, за підсумками 2010 р. жодна з країн ЦСЄ з колишнього соц-табору не досягла середньоєвропейського рівня ВВП на душу населення: найбільш наближеними до цього показника є Словенія (87%) і Чехія (80%), а найменш — Румунія та Болгарія (відповідно, 46 і 43%) (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка індексу ВВП на душу населення (за ПКС) постсоціалістичних країн Євросоюзу у 2000—2010 рр., ЄС-27=100

Країна

2000 р.

2004 р.

2007 р.

2010 р.

2010 р. до 2000 р., в.п.

ЄС-27

100

100

100

100

X

Словенія

80

86

88

87

+7

Чехія

68

75

80

80

+ 12

Угорщина

55

63

62

64

+9

Словаччина

50

57

68

74

+24

Польща

48

51

54

62

+14

Естонія

45

57

69

65

+20

Литва

39

50

59

58

+ 19

Латвія

37

46

56

52

+15

Болгарія

28

35

40

43

+15

Румунія

26

34

42

46

+20

Джерело: Еигс«1а1 [Електронний ресурс]. — Еигозіах,, 1990—2011. — Доступний з: <пйр://ерр.еиго«1а1.ес.еигора .еи/...>.

Слід зауважити, що в контексті конвергенційних процесів в ЄС важливо те, що протягом останніх років спостерігається стійка позитивна тенденція: рівень економічного добробуту зазначених постсоціалістичних держав відносно аналогічного середнього показника по ЄС-27 неухильно зростає. Так, у 2010 р. порівняно з 2000 р. найбільше цей показник зріс у Словаччині (на 24 в. п.), Румунії (20 в. п.) та прибалтійських країнах (15—20 в. п.) [18].

Безумовно, формування цієї позитивної тенденції значною мірою є наслідком ефективного застосування новоінтегрованими країнами ЄС такого інструменту політики державного регулювання, як національні Програми стабільності та конвергенції.

3) Політика згуртування Євросоюзу.

Один з найбільш дієвих чинників сприяння економічній конвергенції серед країн ЄС — загальноєвропейська політика згуртування (Cohesion Policy), спрямована, згідно зі ст. 174 оновленого Лісабонського Договору, на сприяння загальному гармонійному розвитку Євросоюзу, зміцнення його економічної, соціальної та територіальної єдності. Сучасна політика згуртування ЄС узгоджується з цілями Стратегії зростання та зайнятості "Європа-2020" і передбачає скорочення соціально-економічних відмінностей як між країнами-учасницями, так і між окремими регіонами самих країн, за рахунок прискорення їхнього економічного зростання, посилення конкурентоспроможності, збільшення інвестування у сферу науки, технологічного та інноваційного розвитку, полегшення доступу до загальної та професійної освіти, підвищення рівня зайнятості, якості навколишнього середовища, поліпшення системи соціальних захисту та залученості, розвитку транспортної інфраструктури та полегшення транскордонної взаємодії тощо [30, с. 201].

 

« Содержание


 ...  12


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я