Розвиток державної підтримки публічно-приватного партнерства в Україні

Наведені цифри яскраво демонструють, що найближчим часом потенціал бюджету розвитку зійде нанівець. Продавати комунальне майно та землі не можна безкінечно — ресурс органів місцевого самоврядування у цій сфері зменшується дуже швидко. Що стосується єдиного податку, то у зв'язку з введенням в дію нового Податкового кодексу надходження від нього найближчим часом теж суттєво зменшаться, а може й взагалі будуть відсутніми в разі ліквідації цього податку, про що йдуть активні дискусії у суспільстві. Лишаються лише кошти, одержані із загального фонду. Тобто знов бачимо пряму залежність фінансового потенціалу місцевих територіальних громад від державного бюджету. При цьому прогнозувати одержання до бюджету розвитку місцевих бюджетів коштів із загального фонду (наприклад, субвенцій на виконання інвестиційних проектів) на середньо- та довгострокову перспективу в умовах існуючого правового регулювання програмно-цільового методу бюджетування, не є можливим. Також зауважимо, що введений відповідно до Податкового кодексу податок на нерухомість не було включено до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів. Між тим саме цей податок по своєї суті є таким, що має використовуватися для віднов

лення та модернізації інфраструктурних об'єктів, які забезпечують надання послуг у сфері життєзабезпечення. І саме цей податок є таким, надходження від якого можна спрогнозувати на перспективу.

Таким чином, на сьогодні лише державні запозичення від іноземних держав, банків та МФО є більш-менш прийнятною формою державної підтримки ДПП в Україні.

Механізмів для реалізації інших форм бюджетної підтримки ДПП в Україні не існує, незважаючи на те, що їх наявність передбачена порядком надання державної підтримки ДПП [3]. Зокрема, Бюджетним кодексом не передбачено можливостей гарантування збитків приватного партнера, пов'язаних з невідповідністю попиту запланованим показникам, невиконанням державою зобов'язань за договорами ДПП, відшкодуванням різниці в тарифах. Потребують розроблення процедурні питання гарантування державного замовлення на певні товари/послуги в рамках проектів ДПП, надання можливості здійснювати перехресне субсидування приватному партнеру в рамках реалізації таких проектів тощо.

Будь-яких податкових і митних пільг для реалізації проектів ДПП Податковим кодексом не передбачено. Взагалі питання щодо необхідності запровадження пільгових режимів для реалізації проектів державно-приватного партнерства наразі не є предметом дискусій у науковому та фаховому середовищі України.

Окремо хотілося б зупинитися на порядку надання державної підтримки ДПП в Україні, котрий було схвалено нещодавно на виконання закону про державно-приватне партнерство. Відповідно до цього порядку ініціатором пропозиції про державну підтримку може бути державний партнер або приватний партнер за погодженням з державним. Рішення про державну підтримку має схвалюватися Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом. При цьому уповноважений орган до цього часу не визначено. У порядку зазначено, що ініціація державної підтримки може здійснюватися на всіх етапах виконання договору ДПП. Пропозиція про ініціювання державної підтримки має, зокрема, містити: договір ДПП, висновок за результатами аналізу ефективності ДПП, а також звіт про виконання договору ДПП.

Процедура, передбачена зазначеним порядком, свідчить про повне нерозуміння його авторами сутності державно-приватного партнерства та міжнародно визнаних принципів надання державної підтримки. Все повернуто "з ніг на голову". Відповідно до порядку — спочатку необхідно підписати контракт про ДПП та розпочати

його реалізацію, а потім держава ще подумає, надавати чи ні державну підтримку. Тут навіть нема чого коментувати. Цей порядок має бути повністю перероблений та приведений у відповідність до ідеології ДПП.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я