Досліджено податкову політику нових країн ЄС

Таким чином, рецесія 2008-2009 рр. і подальше повільне посткризове відновлення справили помітний вплив на курс податкових реформ нових країн - учасниць ЄС. Загострення численних соціально-економічних і структурних проблем зумовило необхідність розширення сфери втручання держави у відтворювальні процеси, змусивши відповідно оптимізувати використання фіскально-регулюючого потенціалу оподаткування. При цьому одні країни одразу обрали стратегію мінімального розбалансування бюджету, а інші - лише після швидкого накопичення "критичної маси" державного боргу почали докладати особливих зусиль щодо збільшення податкових надходжень та удосконалення податкових механізмів заохочення підприємництва. У постсоціалістичних країнах ЄС чи не найбільше за останнє десятиліття актуалізувалася потреба оптимізації соціальної складової функціонування держави, а тим із них, які досягли найменших успіхів у нарощуванні ВВП і реалізації ринкових перетворень, проте за сприятливої кон'юнктури активно лібералізували оподаткування, довелося сповна відчути "ножиці" фіскальної консолідації - не тільки шукати податкові резерви, а й помітно скорочувати соціальні видатки, провокуючи громадські протести.

Попри тенденцію до конвергенції рівня оподаткування, вектори податкових реформ у нових країнах Об'єднаної Європи доволі часто мали різну спрямованість. Це було зумовлено як національними економіко-інституцій-ними умовами, так і різним баченням ролі окремих податкових інструментів у регулюванні соціально-економічних процесів. Але можна помітити також подібні податкові рішення: 1) більшість країн розширювала сферу застосування соціальних пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб (знижувала податкове навантаження на низькі доходи), а в окремих постсоціалістичних країнах, що запровадили пропорційний механізм справляння прибуткового податку, активізувалось обговорення можливості повернення до прогресії; 2) більшість країн виважено підходила до зменшення фіскальної ефективності податку на прибуток (зниження його базової ставки чи трансформації пільгових механізмів оподаткування); 3) переважна кількість країн посилювала фіскальні позиції непрямого оподаткування та ПДВ зокрема (у всіх постсоціалістичних країнах ЄС стандартна ставка ПДВ сьогодні становить 20% і більше). Отже, можна говорити про певне "зближення" податкових структур та інструментів оподаткування у нових країнах ЄС.

Потрібно зазначити, що в умовах сучасної економічної нестабільності Україні також доводиться розглядати можливості подальшої трансформації

 

оподаткування (внесення коректив до податкової реформи, що почала реалізуватися з набранням чинності Податковим кодексом). Зокрема, сьогодні триває громадське обговорення змін до податкової системи нашої держави, запропонованих Державною податковою службою України [15]. Ці зміни передбачають: зниження ставки ПДВ із 20% до 7 і 12% (застосування ставки 12% щодо послуг, монопольних товарів та імпортних операцій) одночасно із запровадженням податку з обороту; зниження ставки єдиного соціального внеску для роботодавців понад удвічі; запровадження трьох ставок податку з доходів фізичних осіб (10%, 15 і 20%) замість чинного обмежено прогресивного механізму його справляння за ставками 15 і 17%; скасування пільг із податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб і ПДВ.

Як бачимо, більшість зазначених податкових ініціатив вступає у суперечність із сучасними тенденціями реформування податкових систем у нових країнах ЄС. На противагу загальноєвропейському посиленню фіскальної ролі оподаткування споживання в Україні пропонується істотно знизити ставку ПДВ, встановивши різні ставки оподаткування для внутрішніх і зовнішніх операцій (це суперечить зобов'язанням, які взяла на себе наша держава при вступі до СОТ; країни Об'єднаної Європи не можуть встановлювати стандартну ставку ПДВ на рівні, нижчому за 15%), і доповнити цей захід запровадженням податку з обороту (останній податок у жодній країні ЄС не застосовується з огляду на його кумулятивний ефект). Здійснивши таку сумнівну податкову трансформацію, Україна взагалі не зможе претендувати на членство в ЄС. Нові країни ЄС сьогодні удосконалюють систему податкових пільг, не розглядаючи можливість їхнього масштабного скасування. Ініціатива щодо застосування (посилення) прогресії в оподаткуванні доходів фізичних осіб активно обговорюється не лише в Україні, а й у пост-соціалістичних країнах ЄС. Утім, у вітчизняних умовах така реформа не буде ефективною без запровадження дієвих механізмів легалізації доходів (потрібно вживати заходів для зменшення масштабів ухилення від сплати прибуткового податку).

 

« Содержание


 ...  9


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я