Досліджено податкову політику нових країн ЄС

Рис. 3. Рівень оподаткування, дефіцит бюджету і частка видатків держави у ВВП у нових країнах ЄС у 2009 р.

Джерело: Provision of deficit and debt data for 2010 - first notification [Електронний ресурс]. -Доступний з : <http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_PUBLIC/2-26042011-AP/EN/2-26042011-AP-EN.PDF>; Перспективы развития мировой экономики [Електронний ресурс]. - 2011. - Сентябрь. - C. 282. - Доступний з : <www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2011/02/pdf/textr.pdf>.

По-друге, Естонія у 2009 р. була єдиною країною ЄС, яка утримала дефіцит бюджету в межах 3% ВВП при істотному підвищенні рівня оподаткування (на 3,8 в. п.). У 2010 р. вона вже звела бюджет із профіцитом 0,1% ВВП, зменшивши державний борг до 6,6% ВВП (за середнього значення цьо-

то показника серед нових країн ЄС - 43,2% ВВП, країн ЄС загалом - 80,0%, країн єврозони - 85,1% ВВП) [6]. При цьому Естонія однією з перших серед нових країн ЄС увійшла у фазу посткризового відновлення, попри проблеми, пов'язані із заміною її національної валюти на євро. Тому можна вважати, що сучасна фіскальна модель Естонії (зважаючи на податкові реформи 20092011 рр.) є доволі ефективною. Підвищення рівня оподаткування в умовах кризи не завадило цій країні швидко відновити економічну рівновагу без роз-балансування державних фінансів.

По-третє, у Мальті, Угорщині та Болгарії у 2009 р. дефіцит бюджету не перевищував 5% ВВП. При цьому в Мальті рівень оподаткування збільшився на 0,3 в. п. ВВП, а у Болгарії відбулося його зниження на 3,4 в. п. ВВП. У 2010 р. у цих країнах спостерігалося зменшення дефіциту бюджету (до 3,2% у Болгарії, 3,6% у Мальті та 4,2% в Угорщині), а державний борг становив 16,2% ВВП у Болгарії, 68,0% ВВП у Мальті та 80,2% в Угорщині (проти 17,2%, 62,0 і 66,1% ВВП у 2007 р. відповідно) [6]. З огляду на це можна зробити висновок, що в умовах посткризового відновлення Болгарія має доволі широке "поле для маневрів" у виборі між податковими і позиковими джерелами фінансування видатків бюджету (в тому числі завдяки докризовим досить широким межам податкової експансії), але обмежує активізацію державного запозичення, а оптимізація використання фіскально-регулюючого потенціалу оподаткування Мальти та, особливо, Угорщини значною мірою зумовлена необхідністю розв'язання боргових проблем.

По-четверте, Чехія, Кіпр, Словенія, Польща, Словаччина у 2009 р. звели бюджет із дефіцитом 5,9-8,0% ВВП. Причому серед цих країн лише у Словенії було зафіксовано підвищення рівня оподаткування (на 0,4 в. п. ВВП). У 2010 р. спостерігалося зменшення дефіциту бюджету в Чехії (до 4,7% ВВП), Кіпрі (до 5,3% ВВП), Словенії (до 5,6% ВВП), Словаччині (до 7,9% ВВП), а у Польщі зазначений показник збільшився з 7,3 до 7,9% ВВП при одному з кращих на території Об'єднаної Європи тренді економічного зростання (з урахуванням прогнозу на 2011 р.). У 2007-2010 рр. державний борг Словенії зріс із 23,1 до 38,0% ВВП, Чехії - з 29,0 до 38,5%, Словаччини -з 29,6 до 41,0%, Польщі - з 45,0 до 55,0%, Кіпру - з 58,3 до 60,8% ВВП [6]. Таким чином, найбільш економічно розвинені серед постсоціалістичних країн ЄС Словенія, Словаччина, Чехія пережили погіршення кон'юнктури, не допустивши загрозливих масштабів накопичення державного боргу, а Польща, створивши під час поглиблення рецесії сприятливе податкове середовище для зростання ВВП, практично вичерпала резерв активізації державного запозичення. В умовах хиткої рівноваги посткризового відновлення всі країни зазначеної групи змушені приділяти особливу увагу пошуку податкових джерел наповнення бюджету як Мальта й Угорщина.

По-п'яте, у 2009 р. дефіцит бюджету в Румунії, Литві та Латвії перевищив 8% ВВП при зменшенні рівня оподаткування. У 2010 р. показники дефі-

циту бюджету в цих країнах дещо покращилися (до 6,4% 7,1 і 7,7% ВВП відповідно). При цьому у 2007-2010 рр. відбулося зростання їхнього державного боргу з 12,6 до 30,8% ВВП в Румунії, з 16,9 до 38,2% ВВП у Литві, з 9,0 до 44,7% ВВП у Латвії [6]. Водночас, попри швидке накопичення державного богу, у Латвії та Литві в 2011-2012 рр. прогнозуються одні з найвищих у ЄС темпи зростання ВВП (після фіскально орієнтованих податкових реформ 2010-2011 рр.). Отже, сьогодні податкова політика Латвії, Литви і Румунії також підпорядкована домінантам фіскальної консолідації та "ревізії" податкових механізмів заохочення підприємництва.

 

« Содержание


6


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я