Досліджено податкову політику нових країн ЄС

У Словенії впродовж аналізованого періоду частка податків і податко -вих платежів у ВВП коливалась у рамках 37-39,2%. Чехія, у 1996-1998 рр. провела ліберальну податкову реформу, у 2002 р. взяла курс на розширення податкової експансії, у 2004-2007 рр. утримувала рівень оподаткування на позначці близько 37% ВВП, а під час останньої рецесії знизила його до 34,5% ВВП. У Словаччині у 1995-2009 рр. спостерігалося поступове зменшення частки податків і податкових платежів у ВВП із 40,3 до 28,8%. При цьому у Чехії та Словаччині у 2007 р. тіньові сектори економіки були найменші серед нових країн ЄС [8], що може свідчити про відносну ефективність їхньої фіскальної політики у 1995-2007 рр.

У Польщі у 1996-2004 рр. спостерігалася тенденція до зниження рівня оподаткування, у наступні три роки відбулося його підвищення з 31,5 до 34,8% ВВП, яке змінилося звуженням меж податкової експансії до 31,8% ВВП (у 2009 р.). Естонія у 1995-1998 рр. утримувала частку податків і податкових платежів у ВВП на рівні близько 34%, у 1999-2008 рр. - у діапазоні 30,232,5%, а в умовах поглиблення фінансово-економічної кризи підвищила її од -разу до 35,9%. У Латвії в 1996 р. було зафіксоване зниження рівня оподаткування на 2,4 в. п. ВВП, у 1997-1998 рр. відбулося його підвищення до 33,7%

ВВП, після чого спостерігалось активне застосування ліберальних інструментів у фіскальному регулюванні. При цьому у 2007-2009 рр. частка податків і податкових платежів у ВВП Латвії зменшилась із 30,5 до 26,6% (мінімального значення серед країн ЄС). Литва, на відміну від інших нових країн Об'єднаної Європи, у 1995-1998 рр. розширила межі податкової експансії на 4,2 в. п. (до 31,7% ВВП). У 2000-2003 рр. Литва лібералізувала оподаткування, у наступні п'ять років збільшила частку податків та податкових платежів у ВВП до 30,2%, допустивши її зменшення у кризовому 2009 р. до 29,3%.

Болгарія у 1995-2006 рр. то підвищувала, то знижувала рівень оподаткування (діапазон його коливання становив 28,5-32,1% ВВП), а у 2007-2009 рр. межі податкової експансії в цій країні звузились із 33,3 до 28,9% ВВП. У Румунії у 1996 р. частка податків і податкових платежів у ВВП зменшилася до 25,9%, у 1997-1999 рр. - збільшилася до 31%, а починаючи з 2001 р. - не перевищувала 30% (зменшилася під час кризи до 27%).

Потрібно зазначити, що у 2009 р. вищі середніх у ЄЄ темпи падіння ВВП були зафіксовані як у нових країнах Об'єднаної Європи із порівняно високим рівнем оподаткування - Угорщині, Словенії та Естонії, так і в країнах, що найактивніше застосовували ліберальні стратегії фіскального регулювання - Словаччині, Болгарії, Румунії, Литві та Латвії (рис. 2). Причому в країнах Балтії падіння ВВП перевищило 10% (у Латвії становило 18%). Натомість Польща у 2009 р. була єдиною країною в ЄС, якій вдалося уникнути економічного спаду. Це дає змогу зробити висновок, що у постсоціалістичних країнах ЄС, як в Ірландії та низці інших країн із розвиненою ринковою економікою, податкова лібералізація не стала запорукою стійкості економіки в умовах погіршення світової кон'юнктури.

У 2010 р. Латвія та Румунія не змогли подолати кризи (їхні темпи падіння ВВП становили 0,3 та 1,3% відповідно), а найбільш динамічне економічне зростання спостерігалось у Чехії (2,3%), Естонії (3,1%), Мальті (3,1%), Польщі (3,8%) і Словаччині (4,0%). Водночас очікувалося, що за підсумками 2011 р. лише у п'яти нових країнах ЄС - Словаччині, Польщі, Латвії, Литві, Естонії темпи зростання ВВП становитимуть 3% і більше [9].

Порівняльний аналіз рівня оподаткування, дефіциту бюджету та частки видатків держави у ВВП у нових країнах Об'єднаної Європи у 2009 р. (рис. 3) дає підстави ще для низки висновків. По-перше, варіація частки податків і податкових платежів у ВВП (від 26,6% у Латвії до 39,5% в Угорщині) значно відрізнялася від діапазону розбіжностей меж фіскальної експансії (від 40,7% ВВП у Болгарії до 50,5% ВВП в Угорщині). Це означає, що під час поглиблення рецесії чимало нових країн ЄС розширювали сферу втручання держави у соціально-економічні процеси, але фінансували додаткові урядові видатки за рахунок неподаткових надходжень та (або) активізації державного запозичення.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я