В 70-ті роки значна кількість великих компаній на Заході, у відповідь на зростаючі масштаби і складність їх діяльності в умовах жорсткої конкуренції, стали розвивати й використовувати методи управління проектами. Прискоренню цього процесу сприяло широке впровадження комп’ютерних систем обробки інформації.
Сьогодні управління проектами стало визнаною у всіх країнах методологією інвестиційної діяльності. Сутність управління проектами можна представити наступним чином (рис. 1.1.1).
Рис 1.1.1. Сутність управління проектами |
Причиною підвищеного попиту на проекти в Україні сьогодні є те, що майже немає підприємств, які могли б у своїй діяльності 100відсот- ково розраховувати на власні кошти — вони повинні залучати кошти сторонніх осіб (банків, фондів, тощо). Для того, щоб отримати кредити, вони, звичайно, повинні складати проекти (сьогодні, переважним чином, це проекти інвестиційного характеру).
Для успішного застосування методик управління проектами мають бути певні передумови. До макроекономічних передумов можна віднести:
— зміна структури власності, яке пов’язане з руйнацією монополій державної власності у сфері виробництва і сфері послуг, а також триваючим формуванням ефективних власників і зацікавленого менеджменту;
— зміна галузевої структури виробництва в результаті її адаптації до нової структури попиту;
— триваюча зміна геополітичної ситуації, що має за мету включення економіки України у світогосподарські зв’язки.
У змістовному плані до основних передумов слід віднести:
— потребу у структурах, які орієнтовані на досягнення визначеної цілі (результату);
— наявність завдань із визначеними параметрами: проектним циклом, витратами, часом і результатами;
— динамічне оточення з елементами невизначеності;
— важкі і функціонально інтегровані завдання з інноваційними елементами і необхідністю повної завершеності робіт;
— потреба у вищій кваліфікації виконавців у визначених питаннях маркетингу, проектування, виготовлення, створення (побудова), випробування;
— необхідність швидкої реакції на зміни ринку з відповідною тривалістю опрацювання і вирішення завдання;
— наявність у діючій організації ряду проектів, які не досягають поставлених цілей;
— необхідність координування двох або більше підрозділів у процесі реалізації проекту.
Володіти методами й прийомами проектного аналізу повинні всі, хто займається бізнесом. Повинні їх знати й ті, хто створює умови для розквіту суспільства (державні службовці, причетні до регулювання економіки), і ті, хто має справу з використанням своїх та чужих грошей (банки, інвестиційні компанії, фонди).
1.2. Проект та проектний аналіз: визначення, ознаки, кониепиія
1.2.1. Поняття «проект»
Поняття «проект» об’єднує різні види діяльності, які характеризуються переліком ознак, найбільш загальними з яких є наступні:
— спрямованість на досягнення конкретних цілей, визначених результатів;
— координоване виконання численних взаємопов’язаних дій;
— обмежена тривалість у часі, із визначеним початком і кінцем.
Відмінність проекту від виробничої системи полягає у тому, що проект є однократною, нециклічною діяльністю. Серійний же випуск продукції не має завчасно визначеного кінця у часі і залежить лише від початку і величини попиту. Коли зникає попит, виробничий цикл закінчується. Виробничі цикли в чистому вигляді не є проектами. Проте останнім часом проектний підхід усе частіше застосовується і до процесів, які орієнтовані на безперервне виробництво. Наприклад, проекти збільшення виробництва до вказаного рівня протягом визначеного періоду, виходячи із заданого бюджету, чи виконання визначених замовлень, які мають договірні терміни поставки.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 204