Політична економія

Метод індукції зводиться до вивчення явищ, фактів еко­номічного життя і формування певних висновків, метод де­дукції, — навпаки, до дослідження від висновків до фактів.

Наукове пізнання суспільних процесів і систем передбачає також використання методу поєднання логічного та історич­ного підходів до вивчення економічної теорії.

Соціально-економічний експеримент належить до спеціаль­них методів дослідження економічних явищ. Провідними в еко­номічній теорії залишаються теоретичний аналіз виробничих відносин, розкриття змісту законів і категорій економіки. Од­ночасно зростає значення кількісних методів, зокрема статис­тичних.

1.5.  Функції політичної економії

Функція всякої науки — це те, заради чого вивчається її пред­мет, яку роль наука відіграє в суспільному житті. Функції політич­ної економії відповідають на питання: для чого суспільству, дер­жаві, окремій моделі слід вивчати економічні відносини.

Політичній економії властиві такі функції: теоретико-пізна- вальна, практична, критична, методологічна та виховна.

Теоретико-пізнавальна функція пояснює закономірності, процеси та явища економічного життя суспільства. Вона допо­магає людині, спеціалістам, керівникам підприємств орієнту­ватися в складних економічних процесах, що відбуваються в житті суспільства, мати про них наукове, а не побутове, суд­ження.

Будь-яке знання є цінним не само по собі, а тим, що слу­жить практичним цілям суспільства. Тому теоретико-пізна- вальну функцію має доповнювати практична функція. Якщо, наприклад, теоретико-пізнавальна функція спрямована на роз­робку методологічних підходів і принципів аналізу соціально орієнтованої ринкової економіки, то практична функція на­цілена на створення національних банків, економічної, со­ціальної та екологічної інформації, організації центрів дослі­дження.

У широкому розумінні практична функція політичної еко­номії зводиться до того, що є науковою основою економічної політики держави. Як правило, провідниками економічної по­літики в країнах з розвинутою ринковою економікою є вчені - політекономи (доктори наук, професори, академіки). Вони ж є радниками з економічних питань президентів та керівників урядів.

Критична функція полягає в можливості того, хто володіє політ- економічними знаннями, оцінити те чи інше економічне явище в суспільстві, зробити певні наукові обґрунтовані висновки.

Роль методологічної функції в тому, що політекономія є теоретичною базою, основою всіх інших конкретних економіч­них наук — економіка підприємства, економіка галузі, банківсь­ка справа, маркетинг, менеджмент тощо.

Змістом виховної функції економічної теорії є формуван­ня економічної психології людини, соціальної або професій­ної групи. Вивчення політичної економії формує сучасне еко­номічне мислення, орієнтоване на свідому поведінку, зокре­ма, в умовах ринку. Завдяки виховній функції майбутнім спеціалістам прищеплюється вболівання за стан справ у вітчизняній економіці, прагнення своєю активною поведін­кою та компетентністю сприяти прискоренню економічного розвитку країни.

 

« Содержание


7  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я