Економічні категорії—це теоретичний вираз, мислені форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують. Вони теоретично відображають насамперед відносини
власності у їх взаємодії з розвитком системи продуктивних сил. Оскільки змістом останніх виступає взаємодія людини з природою у процесі праці, то однією стороною економічної категорії є окремі рамки цієї взаємодії. Такими категоріями, зокрема, є праця, предмети праці, засоби праці, споживна вартість, продукт праціта ін.
Другою стороною економічної категорії є відносини між людьми з приводу привласнення різних об’єктів власності, результатів праці. Окремі ланки цих відносин відображаються в таких категоріях, як гроші, ціна, вартість, заробітна плата, прибуток, рента тощо.
Окрема економічна категорія відображає окремі елементи розвитку економічної системи.
Економічні категорії рухливіші, мінливіші, ніж економічні закони. Таким чином, економічні категорії є теоретичним вираженням окремих сторін відносин власності у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, окремих економічних явищ і процесів, зміни останніх та появи нових форм економічних відносин.
1.4. Методи економічних досліджень
Метод — це те, яким чином наука вивчає свій предмет. Методи політичної економії — це шлях пізнання економічних відносин, їх основних підсистем, їх взаємодії та мисленого відтворення цієї взаємодії. Вивчення системи методів, способів пізнання і перетворення світу вивчає наука методологія.
Головними структурними ланками методу економічної теорії є філософські та загальнонаукові принципи розвитку, суперечності, взаємодії, об’єктивності, зокрема закони та категорії діалектики: єдності і боротьби протилежностей, кількісно-якісних змін, заперечення заперечень, якість, кількість тощо.
Найпоширенішим є діалектичний метод.
Діалектика — це наука про більш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення. Завдяки їй економічні закони та категорії вивчаються як складові цілісної економічної системи.
Економічна система розглядається як розвинутий взаємозв’язок категорій і законів, їх взаємозв’язок у розвитку. Це оз- 18
начає, що кожне явище і система аналізуються в процесі саморуху від нижчого до вищого, від старого до нового. Суперечність виступає як внутрішнє джерело, так і основний принцип руху.
Власне розвиток розуміється як перехід кількісних змін у якісні і навпаки, як єдність і боротьба протилежностей, як заперечення заперечення. Діалектичний метод був розроблений Кантом, Фіхте, Гегелем і був використаний К. Марксом при написанні “Капіталу”.
Для пізнання окремих соціально-економічних процесів використовують загальнонаукові та спеціальні для економічної теорії методи.
Серед загальнонаукових методів пізнання соціально-економічних процесів чільне місце належить структурно-функціональному методу, який передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів.
Одним із способів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання якісного та кількісного аналізу і застосування на цій основі математичних методів в економічних дослідженнях.
За допомогою спеціальних методів економічна теорія висвітлює сутність явища, що вивчається. До найважливіших спеціальних методів економічних досліджень належить метод наукової абстракції. Він полягає у виокремленні найсуттєвіших характеристик процесу, що вивчається.
Абстрактне мислення охоплює також методи пізнання виробничих відносин, зокрема аналіз і синтез, індукцію та дедукцію. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв’язку і взаємодії його складових. Мислення тут іде від абстрактного до конкретного, від розуміння сутності відносин до вияву їх у конкретній ситуації.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 12 ... 220