Політична економія

Тема 1 Предмет і метод політичної економії

1.1. Виникнення політичної економії, її напрями, школи і течії.

1.2.  Об’єкт політичної економії та її предмет.

1.3.  Економічні закони й економічні категорії.

1.4.  Методи економічних досліджень.

1.5.   Функції політичної економії.

1.1.  Виникнення політиної економії, її напрями, школи і течії

Людські істоти — це особи, що мають безліч потреб. Серед таких — любов, суспільне визнання, матеріальні блага і життєві зручності. Боротьба людей за покращення матеріального стано­вища, їх прагнення “заробити собі на життя” — це і є предметом економічної науки.

Джерела економічної думки мають глибоке коріння і спря­мовані в давнину. Уже перші люди володіли початковими еко­номічними знаннями. З виникненням перших класових суспільств на Давньому Сході в центрі економічної думки по­стали проблеми організації та управління державним госпо­дарством.

Економічна теорія вперше виникла в античному суспільстві як “економія” — наука про домогосподарство. Термін “еконо­мія” вперше запропонував Ксенофонт. Найбільш глибоким дослідником економічних проблем був Арістотель.

У пізніший період виникли проблеми, пов’язані з еконо­мікою, яких не знав античний світ і які вимагали свого осмис­лення. Їх намагались вирішити такі вчені як, Т. Мор, Т. Кампа- неллата ін.

Становлення капіталізму сприяло виникненню економіки як самостійної науки, що дістала назву політичної економії. У центрі її уваги спочатку перебувала не сфера виробництва, а сфе­ра обігу. Розвиток світової торгівлі підвищив роль купців. Інте­реси купців виражала перша школа, що виникла в політичній економії — меркантилізм (XVI —ХУІІст). У 1615 р. А. де Монк- ретьєн публікує “Трактат політичної економії”, що дав назву майбутній науці. Словосполучення “політична економія” по­ходить від слів “політейя” — суспільство, держава, “ойкос” — господарювання, “номос” — закон. Таким чином, термін “політична економія” означає в буквальному розумінні — за­кони суспільного господарювання.

Метою дослідження меркантилістів були пошуки джерел буржуазного багатства. Об’єктом спостережень стала капіталі­стична торгівля, а предметом пильної уваги — рух грошей і то­варів між окремими сторонами. Це вчення відбивало інтереси торговельної буржуазії в період первісного нагромадження ка­піталу. Оскільки основною формою багатства представники меркантилізму вважали золото і срібло, то таке багатство, на їхню думку, нагромаджується в результаті зовнішньої торгівлі.

Оскільки ця школа відбивала інтереси переважно торго­вельної буржуазії, уже наприкінці XVI — на початку XVII ст. її ідеї увійшли в суперечності з інтересами промислової бур­жуазії.

На зміну меркантилізму приходить класична політична еко­номія. Засновники — У. Петті, Ф. Кене та А. Р. Ж. Тюрго. Най­вищого досягнення набула в працях англійських економістів А. Сміта (1723 — 1790) та Д. Рікардо (1772 — 1823). Класична політична економія зосередила увагу на аналізі відносин у сфері виробництва, включивши до неї всі галузі матеріального вироб­ництва, та на вивченні її об’єктивних закономірностей, запо­чаткувала теорію трудової вартості, аналіз капіталу та процесу відтворення.

У Франції варіантом класичної школи були фізіократи (з гр.

—                 влада природи). Вони вперше джерелом суспільного багатства назвали не сферу обігу (на відміну від меркантилістів), а сферу виробництва, природу. Земля, на їхню думку, була найвищою цінністю. Фізіократи проаналізували капітал як один із чинників виробництва і прибуток як форму доходу з капіталу.

Класична школа буржуазної політичної економії, її прогре­сивні ідеї набули розвитку в марксистській політичній економії.

К. Маркс довів до рівня наукової теорії ідеї класиків полі­тичної економії про двоїстий характер праці, виокремив те, що обмін є істотною умовою визначення вартості товару, його реалізації, перетворення продукту праці на товар, виділив по­няття середньої вартості товару, навколо якої коливаються ціни, а сама ціна крім того виражає коливання попиту і про­позиції.

 

« Содержание


3  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я