Розпоряджання — форми здійснення діяльного володарювання, тобто форми реальних дій з об'єктами власності: їх обмін, продаж, дарування, надання у заставу, спадщину тощо.
Розширене відтворення — процес відновлення виробництва в межах суспільства у зростаючих обсягах.
Середні витрати виробництва (ас) — витрати, яких потребує виробництво одиниці продукції; їх розраховують як частку від ділення загальних витрат на весь обсяг виробництва продукції.
Середні загальні витрати (ate) — загальні витрати виробництва на одиницю продукції; визначаються двома способами: 1) шляхом ділення суми загальних витрат на кількість (обсяг) виробленої продукції (q): atc = tc/q;
2) шляхом підсумовування середніх постійних витрат і середніх змінних витрат: ate = afc + avc.
Середні змінні витрати (avc) — загальні змінні витрати на одиницю продукції; визначаються шляхом ділення постійних витрат (fc) на відповідну кількість виробленої продукції: avc = vc/q.
Середні постійні витрати (afc) — загальні постійні витрати на одиницю продукції; визначаються шляхом ділення постійних витрат (fc) на відповідну кількість виробленої продукції: afc = fc/q.
Середній дохід (AR) — сума валового доходу, що припадає на одиницю реалізованої продукції.
Середня норма прибутку — відношення додаткової вартості, створеної у промисловості й торгівлі, до суми промислового і торгового капіталів.
Синдикат (грец. syndikos — захисник) — об'єднання підприємств, що виготовляють однорідну продукцію; зберігаючи власність на матеріальні умови господарювання, вони реалізують готову продукцію як спільну власність, тобто підприємства зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.
Система заробітної плати — використовувана у межах певної форми оплати праці сукупність взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих матеріальних стимулів, обумовлюваних відповідними результатами праці.
Система національних рахунків (СНР) — інформаційна система показників і класифікацій, які застосовують для дослідження й аналізу розвитку ринкової економіки на макрорівні.
Складна праця — кваліфікована праця, що потребує додаткових витрат на навчання, підготовку та виховання працівника.
Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути — установи кредитної системи небанківського типу, які акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури.
Споживча вартість — здатність товару задовольняти певну потребу людей.
Споживча вартість товару робоча сила — здатність робочої сили бути джерелом додаткової вартості.
Спосіб виробництва — єдність і взаємозв'язок продуктивних сил і виробничих відносин.
Спостережна рада AT — орган, що обирається загальними зборами акціонерів і контролює діяльність правління AT.
Стагфляція — одночасне зростання цін і скорочення виробництва.
Страхові фірми — комерційні фінансово-кредитні організації, які забезпечують повне або часткове відшкодування збитків застрахованим клієнтам, що зазнали їх за непередбачених обставин (стихійне лихо, аварія та ін.).
Структурна політика — система заходів, спрямована на підвищення економічної та соціальної ефективності шляхом удосконалення ринкового механізму, покликаного позитивно впливати на виробників і покупців.
Структурне безробіття — втрата певною кількістю людей роботи у зв'язку зі змінами у техніці і технології виробництва, під час яких виникає попит на нові професії й види діяльності, знижується на існуючі.
Субстанція вартості товару — суспільно необхідна абстрактна праця, яка утворює вартість товарів.
Сукупна додаткова вартість — додаткова вартість, створювана найманими працівниками промислового і торгового капіталів, праця яких має продуктивний характер, тобто створює вартість, у тому числі додаткову вартість.
» следующая страница »
1 ... 443 444 445 446 447 448449 450 451 452