Політична економія

Економічні (виробничі) ресурси — сукупність природних, людських та створених працею людини ресурсів, які використовують у виробництві товарів і послуг.

' Економічні витрати виробництва — грошові витрати (виплати) фірми на придбання ресурсів для забезпечення виробництва певного продукту, що уне­можливлює альтернативні варіанти використання коштів.

Економічні категорії (поняття) — теоретичне, мислене вираження пев­них структурних елементів виробничих відносин, економічних явищ, процесів та їх форм.

Економічні стимули — форма реалізації економічних інтересів відповідно де їх внутрішньої спрямованості.

Економічні форми інтелектуальної власності — сукупність різних форм доходів, які одержує власник інтелектуального продукту, посередники, що його поширюють, а також ті, хто використовує цей продукт у процесі його виробни­чого споживання.

Експансіоністська політика — політика, яка спрямована на розширення обсягів кредитних операцій, зниження рівня відсоткових ставок, загальне зростання грошової маси; вона має на меті подолання спаду виробництва, пожвавлення ділової активності, стимулювання інвестиційних процесів і збіль­шення платоспроможного попиту населення на товари і послуги.

Екстенсивне розширене відтворення — форма розширеного відтворен­ня, за якої збільшення обсягів суспільного виробництва досягається завдяки використанню більшої кількості факторів виробництва за незмінних техніки і технологій.

Еластичний попит — ситуація, коли відсоткова зміна кількості купівель перевищує відсоткову зміну ціни (чинника, який викликає відповідну реакцію).

Загальна ринкова рівновага — сукупність відповідностей (пропорцій) між секторами національної економіки, частинами створеного у ній продукту, національними ринками (товарів і послуг, виробничих ресурсів, грошей тощо), які забезпечують функціонування економіки як цілого.

Загальний закон грошового обігу — сталий зв'язок між кількістю гро­шей, необхідних для нормального обігу товарів, сумою цін товарів і швидкістю обігу грошових одиниць.

Загальний механізм реалізації власності — перехід власності від пасив­ної форми (форми спокою) до активної, діяльної форми (форми руху), що обу­мовлений економічними потребами та інтересами власника.

Загальні (валові) витрати виробництва (tc) — сукупність усіх видів витрат на придбання факторів виробництва, тобто сума постійних — fc (fixed cost) і змінних — vc (variable cost) витрат авансованого капіталу.

Закон вартості — внутрішній, суттєвий, стійкий причинно-наслідковий зв'язок між величиною суспільно необхідної абстрактної праці, якої потребує виробництво товарів, і кількісними пропорціями їх обміну.

Закон відносного зубожіння — погіршення становища найманих праців­ників навіть за абсолютного зростання рівня їх життя, що виявляється у змен­шенні частки найманих працівників і збільшенні частки капіталістів у вартості пррдукту, створеного найманою працею, у переважанні зростання прибутків капіталістів над зростанням заробітної плати найманих працівників.

Закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил — зміни у змісті способу виробництва обумовлюють зміни його суспільної форми, тому певним продуктивним силам, як правило, відпові­дають і певні виробничі відносини.

Закон економії праці (робочого часу) — суттєвий (внутрішній), стійкий обернено пропорційний причинно-наслідковий зв'язок між величиною робо­чого часу як міри витрат праці та її результатом.

Закон конкуренції — об'єктивний економічний закон розвинутого товар­ного виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'яЗки між відокремленими товаровиробниками в їх боротьбі за одержання найбіль­шого прибутку, внаслідок чого вони змушені знижувати витрати виробництва, поліпшувати якість товарів і послуг.

 

« Содержание


 ...  438  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я