Політична економія

Світове господарство і світовий ринок

Для сучасного світового господарства характерні посилення зв'язків, взаємодія між країнами і якісно нові міжнародні еконо­мічні відносини. Тенденція до об'єднання викликана потребою ви­рішення глобальних проблем, що стоять перед суспільствами. Але основою утвердження цілісності світу як системи, що розви­вається, виступає зростаюча взаємозалежність держав у еконо­мічній сфері. Сьогодні жодна країна не може претендувати на повноцінний розвиток, якщо вона не залучена до світогосподар- ських зв 'язків. При цьому чим вищий рівень економічного розвитку країни, тим активніші та багатоманітніші форми цих зв 'язків.

5.1.                     Світове господарство і його еволюція

У наш час світове господарство є складним і багатогранним утворенням, у якому співпрацюють і конкурують суб'єкти різних типів і рівнів: країни, регіональні об'єднання, фірми, міжнародні (транснаціональні) організації. Основою взаємозв'язків між ними є міжнародні економічні відносини — сукупність різнобічних гос­подарських зв'язків (виробничих, науково-технічних, грошово- кредитних, валютно-фінансових), що виникли внаслідок немож-

ливості функціонування однієї, навіть найрозвинутішої абсолют­но відокремленої національної економіки; поглиблення міжна­родного поділу праці (МПП) і розвитку НТП.

Світове господарство є не просто сумою національних еконо­мік окремих країн, а глобальною, цілісною системою, всі елемен­ти якої перебувають у взаємодії і взаємозалежності та постійно розвиваються.

Сутність і об'єктивні основи формування й розвитку світового господарства

Початок XXI ст. ознаменований якісними зрушеннями у роз­витку продуктивних сил суспільства, постіндустріальними (інфор­маційними) технологіями виробництва і відповідними їм виробни­чими відносинами, особливості яких визначатимуть відносини ін­телектуальної власності. Попри те у світі ще довго зберігатиметься різноманітність суспільного та економічного розвитку, і водночас зростаюча взаємозалежність країн.

Інтернаціоналізація господарських зв'язків є об'єктивною іс­торичною тенденцією розвитку продуктивних сил, обумовленою МПП, неможливістю будь-якої національної економіки забезпе­чити виробничі та інші потреби країни лише за рахунок власних ресурсів, сил і чинників. Саме у цій площині закорінена необхід­ність формування світового господарства.

Тенденція до його утворення поступово охоплює всі країни незалежно від рівня їх розвитку. Загальною передумовою цього процесу є перехід у глобальному масштабі до індустріальної ста­дії в розвитку виробничих сил — великого машинного виробниц­тва, яке не тільки створило можливості для розширення і по­глиблення світових господарських зв'язків, а і обумовило їх не­обхідність.

Світове господарство — глобальний політико-економічний організм, су­купність національних господарств та інших економічних суб'єктів, пов'яза­них міжнародним поділом праці в їх виробничих, торговельних, кредитних, фінансових та інших відносинах і взаємозв'язках, підпорядкованих об'єк­тивним законам ринкової економіки.

У своєму розвитку світове господарство подолало п'ять етапів:

1.                Виникнення світового господарства. Цей етап розпочався на доринковій стадії виробництва за часів Давнього світу Вели­ких географічних відкриттів, зародження міжнародної торгівлі і тривав до кінця XVII ст. Світове господарство цього періоду було обмеженим сферою функціонування купецького і лихварського капіталів.

2.               Поступове утвердження світової системи господарства (з по­чатку XVIII до середини XIX ст.). Його характерними особливос­тями були подальший розвиток виробництва товарів, зростаюча маса яких надходила у регулярний обмін між країнами; перетво­рення зовнішньої торгівлі на складову частину національної еко­номіки; виникнення світового ринку внаслідок розвитку капіта­лізму.

 

« Содержание


 ...  385  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я