Економічні процеси і відносини на рівні національної економіки
Динаміку економічного та соціального розвитку, зміну структурних пропорцій в інтересах підвищення ефективності виробництва характеризує суспільне відтворення, насамперед валового внутрішнього продукту. Суспільне відтворення визначає загальну ринкову рівновагу, функції та роль фінансової системи держави в трансформаційних процесах, інституціпні механізми економічних і соціальних перетворень, зрештою, вибір стратегії довгостракового розвитку України.
4.1. Суспільне відтворення і категорії національної економіки
Суспільне відтворення є процесом виробництва на рівні всього суспільного капіталу, тобто капіталу на рівні національне економіки. Як не одноразовий, а такий, що постійно відновлюється, він є процесом відтворення. Функціонування суспільно капіталу у процесі його відтворення відрізняється від такого самого процесу на рівні індивідуального капіталу за багатьма особливостями, у тому числі суспільною формою свого продукту, його структурними складовими і їх взаємозв'язком.
Сутність суспільного відтворення, його види і форми
У будь-якому суспільстві безперервне споживання людьми благ з метою задоволення своїх особистих і виробничих потреб зумовлює необхідність безперервного відновлення виробництва, тобто відтворення благ. Безперервне відновлення процесу виробництва благ і становить сутність суспільного відтворення.
Суспільне відтворення — процес виробництва у постійному зв'язку та
безперервному потоці свого відновлення а межах суспільства.
За змістом суспільне відтворення є відтворенням історично конкретного способу виробництва. У цьому процесі відтворюються не лише продукти виробництва, що споживаються, а й складові способу виробництва: продуктивні сили і виробничі відносини. Свідченням цього є те, що люди у процесі суспільного відтворення знову і знову вступають між собою у виробничі відносини, зумовлені відносинами власності на фактори виробництва, притаманними певному суспільному способу виробництва. Наприклад, у процесі капіталістичного відтворення постійно відновлюються основне виробниче відношення «наймана праця — капітал» і вся сукупність капіталістичних виробничих відносин. У їх межах і завдяки їм постійно відновлюються не лише виробництво додаткової вартості у різних формах її вияву (промислового прибутку, підприємницького доходу, торгового прибутку, позичкового відсотка, дивіденду тощо) як мета функціонування кожного індивідуального і суспільного капіталу, а й як умова досягнення цієї мети — відтворення робочої сили особистісного фактора виробництва у формі товару, речового та інших факторів виробництва — у формі капіталу.
З огляду на масштаби виробництва розрізняють два види суспільного відтворення: просте і розширене.
Просте відтворення — процес відновлення виробництва Б межах суспільства, що здійснюється у незмінних обсягах.
Цей вид відтворення характерний для докапіталістичних соціально-економічних формацій, коли процес виробництва базувався на традиційних знаряддях праці, що зумовлювало відновлення виробництва у незмінних масштабах. Зростало воно лише у межах тривалого часу.
Капіталістичний спосіб виробництва, метою якого є виробництво додаткової вартості, спонукає власника кожного індивідуального капіталу до збільшення масштабів виробництва і реалізації товарів і послуг, тобто до розширеного відтворення.
Розширене відтворення — процес відновлення виробництва в межах суспільства у зростаючих обсягах.
Основою капіталістичного розширеного відтворення є накопичення капіталу — спрямування певної частки додаткової вартос-
ті на виробниче споживання, тобто на розширення факторів виробництва. При цьому просте відтворення як виробництво обсягу товарів, який вироблявся у попередній рік, є органічною складовою розширеного відтворення.
» следующая страница »
1 ... 302 303 304 305 306 307308 309 310 311 312 ... 452