РОЗДІЛ 4 ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РИНКУ
1 Суть, значення та шляхи нарощування виробничого потенціалу підприємства
У практиці господарювання кожне підприємство, що є складною виробничо-економічною системою, здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі за ознакою спорідненості можна об’єднати в окремі головні напрямки: виробнича й комерційна діяльність, соціальна діяльність та ін.
Економічний благоустрій населення будь-якої країни світу найчастіше визначається кількістю товарів, послуг, робіт, які припадають на одну людину в грошовому виразі. Відповідно ці товари з’являються на ринку в процесі їх виробництва та збуту.
Отож, виробництво - це регульований людьми процес використання матеріальних благ і послуг (тобто факторів виробництва) з метою створення інших матеріальних благ і послуг.
Виробництво товарів й послуг на підприємствах здійснюється шляхом комбінування факторів виробництва: сировини та матеріалів, засобів виробництва й людської праці (рис.4.1).
|
Фактори виробництва |
|
|
Основні фактори |
Управлінська праця |
|
Сировина й матеріали |
Управлінська праця = керівництво та управління підприємством |
|
- |
|
|
Засоби виробництва |
Реалізація виробничої політики |
|
- |
- |
|
Виконавча праця |
Планування |
|
|
- |
|
|
Організація |
Рис.4.1 Система факторів виробництва
Як бачимо, одним із найбільш складних за обсягом і вирішенням організаційно-технічних завдань напрямком є виробнича діяльність підприємства, її організація та оперативне регулювання в просторі й часі. З усієї сукупності постійно здійснюваних заходів, що з них складається виробнича діяльність, найважливішими треба вважати: обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку, формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їхню оптимізацію відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності та програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозованого періоду; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами; розробку й дотримання узгоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукції.
В нашому випадку поняття “виробничі можливості підприємства” напряму пов'язане із виробничим потенціалом.
Саме засоби виробництва, які виступають основою виробничого процесу, дозволяючи нарощувати одночасно ефективність й продуктивність технологічних процесів, утворюють потенціал виробництва.
Німецький дослідник Гутенберг визначає: засоби виробництва, будучи основою виробничого процесу, одночасно дозволяють підвищити ефективність й продуктивність технологічних процесів. Вони утворюють потенціал виробництва й тому називаються ще потенційним фактором виробництва [7].
У вітчизняній науковій літературі поняття виробничого потенціалу ми не зустрічаємо. Окремі науковці, такі як Покропивний С.Ф., Плоткін Я.Д., Кузьмін О.Є., в своїх працях не узагальнюючи поняття виробничого потенціалу дають характеристики та здійснюють аналіз окремих його елементів: основних фондів, кадрового, трудового, технологічного потенціалу й інформаційних ресурсів. Більш комплексний та систематизований підхід до поняття виробничого потенціалу ми зустрічаємо серед російських науковців.
У російській науковій літературі одним з перших поняття виробничого потенціалу використав Анчишкін ЛІ., включивши в нього набір ресурсів, які в процесі виробництва приймають форму факторів виробництва.
» следующая страница »
1 ... 97 98 99 100 101 102103 104 105 106 107 ... 433