> інформаційні технології та електрозв’язок (у співробітництві з CEN та ETSI);
> інші галузі діяльності, метою яких є усунення чи зменшення технічних бар’єрів у електротехнічному секторі або бар’єрів, що впливають на цей сектор.
Розроблення стандартів СЕКЕЬЕС ведеться фахівцями країн- учасниць у 71 технічному комітеті. Методи і процедури створення та прийняття стандартів у СЕК і СЕКЕЕЕС однакові. Діяльність Центрального секретаріату (37 співробітників СЕКЕЕЕС і 80 осіб СЕК) фінансується за рахунок внесків національних членів (70%) і коштів ЄС (30%).
СЕКЕЕЕС співпрацює з ІЕС на підставі спеціальних угод, щоб уникнути дублювання робіт. Впроваджено процедуру паралельного розроблення, погодження і голосування. Вже прийнято понад 1200 європейських документів (європейських стандартів і гармонізованих документів). У програмі робіт — близько 1300 тем. Стандарти СЕКЕЕЕС набувають чинності через національні стандарти організацій — членів, що є юридично відповідальними на національному рівні.
Національними членами СЕК і СЕКЕЕЕС є національні органи із стандартизації країн ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA) і країн Східної та Центральної Європи (СЕЕС). У 1992 році СЕК запровадив статус “асоційований член” для організацій, що представляють різні сфери інтересів у Європі. Організації з таким статусом мають представництва в різних комітетах (підкомітетах) та інших органах СЕК, що дозволяє їм проводити свою політику.
У 1990 році СЕК та СЕКЕЕЕС, ураховуючи еволюційні процеси у стандартизації, які відбуваються в країнах СЕЕС, встановили новий вид статусу — “філія, що приєдналася”. Цей статус отримали національні органи із стандартизації країн СЕЕС, які можуть найближчим часом стати членами ЄС або ЕБТА. У зв’язку із збільшенням кількості запитів до СЕК щодо інформації та контактів від країн СЕЕС та неєвропейських країн Адміністративна рада у січні 1996 року запровадила ще один вид статусу — “організація за листуванням”.
Технічне співробітництво між СЕК та СЕКЕЕЕС визначається Угодою про співпрацю 1992 року, між СЕК та 180 — Віденською угодою 1991 року, а між СЕКЕЕЕС та ІЕС — Дрезденською угодою 1996 року. Ці угоди запобігають дублюванню діяльності організацій, забезпечують прискорення розробки нормативних документів (НД) та збільшення кількості гармонізованих (еквівалентних) стандартів. Як правило, найтісніший зв’язок підтримується в галузях, де перетинається технічна робота цих організацій.
Завдяки зазначеним угодам інтенсивність розроблення НД у середньому за рік підвищилася на 10 відсотків. Проекти стандартів 180 надходять до СЕК, а проекти стандартів ІЕС — до СЕКЕЕЕС для паралельного голосування і можуть бути прийняті як європейські стандарти з деякими доповненнями у разі необхідності. У свою чергу, 180 або ІЕС можуть прийняти стандарти, які розроблені відповідно СЕК або СЕКЕЕЕС, без поправок чи з поправками у разі необхідності.
До стандартів СЕК/СЕКЕЕЕС належать європейські стандарти (ЕК), документи з гармонізації (НБ) та європейські попередні стандарти (Е№У). Вони видаються, як правило, трьома офіційними мовами: англійською, французькою та німецькою, з єдиною системою нумерації та оформлення. Основні властивості будь-якого стандарту СЕК/ СЕКЕЕЕС: доступність для громадськості; зацікавленість усіх сторін у його прийнятті; обов’язковість його впровадження національними членами в своїх країнах; корисність для суспільства при його застосуванні; багаторазовість та постійність у використанні.
EN — це стандарт, який несе в собі зобов’язання бути впровадженим національними членами шляхом надання йому статусу національного стандарту й скасування всіх суперечних національних стандартів. Під суперечним національним стандартом мають на увазі національний стандарт на ту саму продукцію (послугу, процес), що й певний ЕК, але з такими вимогами, які не відповідають вимогам ЕК.
» следующая страница »
1 ... 115 116 117 118 119 120121 122 123 124 125 ... 148