> недостатня кількість програмних продуктів, що забезпечують генерацію штрихових кодів у повній відповідності із національними стандартами;
> недостатня кількість у виробників технічних засобів (версифікаторів) для контролю якості нанесення штрихової позначки на етикетку та упаковку;
> брак кваліфікованих кадрів, здатних забезпечити максимальну ефективність автоматизації та інформаційного забезпечення торгових процесів.
Виходячи з цих та інших аналогічних проблем, назріла необхідність перегляду чинних стандартів України зі штрихового кодування, розроблення нових стандартів та впровадження в Україні найновіших версій міжнародних і регіональних стандартів та Специфікацій EAN International. Вітчизняні виробники продукції вимагають внесення змін до стандартів на штрихові коди, щоб встановити вимоги, які б обмежували застосування штрих-кодів при ідентифікації тієї чи іншої продукції.
Незаперечним є той факт, що розроблення національного стандарту в цій сфері — справа вельми не проста і вимагає коштів. Як свідчить зарубіжний досвід, у багатьох країнах світу стандарти на продукцію розробляються з ініціативи товаровиробників, оскільки саме вони, передусім, зацікавлені в конкурентоспроможності своєї продукції, її збуті, а отже, через стандарти — в її якості. А це, в свою чергу, підвищує імідж підприємства, збільшує кількість його клієнтів, що є запорукою його процвітання. Побачивши штриховий код на етикетці, споживачі виділяють товар з ряду однотипних, віддають йому перевагу. Тому недаремно в усьому світі штриховий код вважають візиткою товару.
Нині фінансуванням робіт з оновлення існуючих та розробки нових державних стандартів зі штрихового кодування займається Асоціація “ЄАН-Україна”. На жаль, обмежене фінансування не дає змоги створити ряд інших стандартів. Але й зазначені НД вже є достатньою основою для розвитку автоматизованої ідентифікації об’єктів і переведення товарно-грошового обігу в нашій країні на рейки новітніх інформаційних технологій.
Глосарій основних понять і термінів зі штрихового кодування
Автоматизована ідентифікація об’єктів — це сукупність методів і засобів розпізнавання автоматизованою системою інформації про об’єкти на основі притаманних ним ідентифікаційних ознак.
Асоціація Товарної Нумерації України “ЄАН-Україна” — це українська національна нумерувальна некомерційна організація системи БАК^ИСС, заснована на добровільних засадах у 1994 році.
Безперервний штриховий код — це штриховий код, в якому немає роздільних проміжків.
Верифікатор — високотехнологічний прилад, призначений для перевірки якості друку та геометричних і оптичних параметрів штрихкодової позначки.
Глобальний номер торгової одиниці (ОТІЙ) — це ідентифікаційний номер будь-якої існуючої стандартної нумерувальної структури (БАК/иСС-8, БАК/иСС-13, БАК/ИСС-14 або ИСС- 12), який, будучи представленим в 14-розрядному вигляді, забезпечує однозначну ідентифікацію торгової одиниці будь-де в світі.
Глобальний номер розташування (ОГЮ — це номер стандартної структури БАК/иСС-13 для ідентифікації підприємств та їх функціональних або фізичних підрозділів.
Двонапрямний штриховий код — це штриховий код, який може зчитуватися і зліва направо, і справа наліво.
Декодер — це електронний пристрій, який розпізнає штрих- кодову символіку, зміст інформації, перевіряє правильність її зчитування та передає через інтерфейс на подальшу обробку.
Дискретний штриховий код — це штриховий код, у якому знаки відокремлені роздільними проміжками.
Електронний каталог — це особлива база (депозитарій) даних, за допомогою якої торговельні партнери можуть обмінюватися інформацією в стандартній формі про товари, послуги та організації за допомогою електронних засобів.
» следующая страница »
1 ... 107 108 109 110 111 112113 114 115 116 117 ... 148