Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

Стандарт науково-технічного чи інженерного товариства (СТТУ) — нормативний документ, розроблений науково-техніч­ним чи інженерним товариством за потребою розповсюдження та впровадження систематизованих, узагальнених результатів фун­даментальних і прикладних досліджень, одержаних у певних га­лузях знань чи сферах професійних інтересів.

Стандарт підприємства (СТП) — нормативний документ, розроблений на продукцію, яку виробляють і застосовують лише на конкретному підприємстві.

Стандартизація — діяльність із метою досягнення оптималь­ного ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлен­ня положень для загального і багаторазового використання ре­ально існуючих чи можливих завдань.

сумісність — придатність продукції, процесів, послуг до спільного використання, що не викликає небажаних взаємодій за певних умов для виконання встановлених вимог.

Сумісність — придатність об’єктів до спільного використан­ня в конкретних умовах для виконання відповідних вимог

Схема сертифікації — склад і послідовність дії третьої сторо­ни під час проведення сертифікації відповідності.

Технічна документація на продукцію — сукупність документів, яка необхідна і достатня для безпосереднього використання на кожній стадії життєвого циклу продукції.

Технічний контроль — перевірка відповідності процесів, від яких залежить якість продукції та їх результатів, встановленим технічним вимогам.

Технічний нагляд — нагляд за відповідністю сертифікованої продукції під час її виробництва вимогам стандартів або інших нормативних документів.

Технічний регламент — нормативно-правовий акт, затвердже­ний органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст.

Технічний регламент з підтвердження відповідності — норма­тивно-правовий акт, затверджений Кабінетом Міністрів Украї­ни, який містить опис видів продукції, що підлягають обов’язко­вому підтвердженню відповідності.

Технічні умови — документ, що встановлює вимоги, яким ма­ють відповідати продукція, процеси чи послуги.

Технічні умови (ТУ) — нормативний документ, який розробля­ють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між поста­чальниками (розробником, виробником) і споживачем (замов­ником) продукції, для якої відсутні ДСТУ та ГСТУ.

Уніфікація — вибір оптимального числа розмірів та зразків виробів для задоволення основних потреб.

Управління якістю — такі напрямки виконання функції за­гального управління, які визначають політику, мету і відпові­дальність у сфері якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління які­стю, забезпечення якості та покращання якості в межах системи якості.

Характеристика продукції — об’єктивна особливість про­дукції, за якою ії відрізняють від інших видів продукції.

Якість продукції — сукупність властивостей і характеристик продукції або послуг, що надають їм здатності задовольняти вста­новлені чи передбачувані потреби.

CASCO — Комітет ISO з оцінки відповідності продукції вимо­гам стандартів.

CEN — Європейський комітет з питань стандартизації.

CENELEC — Європейський комітет з питань стандартизації в електротехніці.

COPOLCO — Комітет ISO з політики у сфері споживання.

DEVCO — Комітет ISO з допомоги країнам, що розвиваються.

GATT — Генеральна угода про тарифи і торгівлю.

IEC — Міжнародна електротехнічна комісія.

ILAC — Міжнародна конференція з акредитації випробуваль­них лабораторій.

INFCO — Комітет ISO з інформації.

ISO — Міжнародна організація з питань стандартизації.

ISONET — Комітет ISO з інформаційних мереж.

OIHL — Міжнародна організація законодавчої метрології.

 

« Содержание


 ...  79


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я