Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

ДСТУ 2462-94, ДСТУ 180 9000-2001 та Закону України “Про підтвердження відповідності”.

Нормативний документ — документ, який містить правила, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів.

Відповідність — додержання всіх встановлених вимог до про­дукції, процесу чи послуг.

Якість — сукупність характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольнити встановлені та передбачені потреби.

Управління якістю — такі напрямки виконання функції за­гального управління, які визначають політику, мету й відпові­дальність у сфері якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління які­стю, забезпечення якості та покращання якості в межах системи якості.

Планування якості—діяльність, яка встановлює мету і вимо­ги до якості та до застосування елементів системи якості.

Забезпечення якості — усі планові та систематично виконувані в межах системи якості види діяльності, що підлягають підтверд­женню в разі потреби і є необхідними для створення достатньої впевненості в тому, що об’єкт виконуватиме вимоги до якості.

Система якості — сукупність організаційної структури, ме­тодик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Програма якості — документ, у якому регламентовано конк­ретні заходи у сфері якості, ресурси і послідовність діяльності щодо конкретної продукції, проекту чи контракту.

Сумісність — придатність об’єктів до спільного використан­ня в конкретних умовах для виконання відповідних вимог.

Взаємозамінність — придатність об’єкта до використання замість іншого без зміни для виконання однакових вимог.

Сертифікація відповідності — дія третьої сторони, яка дово­дить, що забезпечується в певненість у тому, що належно іденти­фікована продукція, процес чи послуги відповідають конкретно­му стандарту чи іншому нормативному документу.

Система сертифікації — система, яка має власні правила про­цедури та управління для проведення сертифікації відповідності.

Схема сертифікації — склад і послідовність дії третьої сторо­ни під час проведення сертифікації відповідності.

Обов’язкова сертифікація — сертифікація на відповідність ви­могам, які зараховані нормативними документами до обов’язко­вих вимог і є обов’язковими до виконання.

Добровільна сертифікація — сертифікація на відповідність ви­могам, які не внесені нормативними документами до обов’язко­вих вимог.

Атестація виробництва — офіційне підтвердження органом із сертифікації або іншим спеціально уповноваженим органом на­явності необхідних і достатніх умов виробництва певної про­дукції, які забезпечують стабільне виконання вимог до неї, що встановлені нормативними документами та контролюються під час сертифікації.

Орган із сертифікації — орган, що виконує сертифікацію відпо­відності.

Аудитор — особа, що атестована на право проведення окремих видів робіт у галузі сертифікації.

Сертифікат відповідності — документ, що видається відпо­відно до правил системи сертифікації та свідчить про те, що забез­печується впевненість у тому, що належно ідентифікована про­дукція відповідає конкретному стандарту чи іншому норматив­ному документу.

Знак відповідності—захищений в установленому порядку знак, що застосовується або виданий відповідно до правил системи сер­тифікації, який засвідчує, що забезпечуються необхідні гарантії того, що продукція, процес чи послуги відповідають конкретно­му стандарту чи іншому нормативному документу.

Заявник — особа чи підприємство, що звернулися до органу із сертифікації із заявою щодо проведення сертифікації продукції.

*

Рис. 6. Знак відповідності вимогам ДСТУ

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 50 51 52 53 54 5556 57 58 59 60  ... 82