Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

х~є<М(х)<х+є або М(х) =х±є,            (9)

де: є—ймовірна допускна похибка математичного очікування, величина якої залежить від заданої надійності в Потім за до­помогою так званого розподілу Ст’юдента для заданої кількості вимірів N визначають межі ймовірної похибки М(х).

Розподіл Ст’юдента дає змогу встановити надійність в для заданого значення ймовірної похибки є математичного очіку­вання М(х). Коефіцієнт Ст’юдента знаходять як:

Є Єл[ІЇ

х

а

Визначивши tgв (за таблицями) і а-, спочатку за формулою (10) знаходять є, а потім — межі ймовірних похибок (х - є) та (х + є) для М(х).

7.            Експертний метод контролю показників якості товарів і послуг

Експертний метод полягає у використанні рішень експертів, якими можуть бути висококваліфіковані фахівці, що успішно закінчили навчання та володіють знаннями, передбаченими ви­могами до експертів з визначення якості певної продукції.

У кваліметрії експертний метод використовують здебільшого для встановлення коефіцієнтів вагомості певних одиничних по­казників. Цей метод такожвикористовуєтьсядля фізичнихта соціоло­гічних досліджень. Метод вимагає виконання таких основних умов: експертне оцінювання здійснюють лише тоді, коли неможливо застосовувати інструментальні методи; судження експертів є не­залежними; експерти мають бути компетентними, на їхню об’єк­тивність ніщо не повинно впливати; відповіді експертів мають бути однозначними, а кількість експертів має бути оптимальною.

Якісний склад експертної комісії має бути достатнім, грамот­ним, висококваліфікованим, компетентним тощо.

Експертні комісіїпроходять обов’язкове тестування (практикуєть­ся самооцінка та взаємне оцінювання експертами один одного).

За критерій кваліфікації експерта беруть показник чи ступінь надійності — відношення кількості випадків, коли рішення екс­перта сходилося із загальними результатами експертизи, до за­гальної кількості експертиз.

У процесі добору експертів значну увагу приділяють узгод­женню їхніх рішень, що характеризуються зміщеною чи незміще- ною оцінкою дисперсії відліку (результатів). Для цього під час формування експертної групи провадять контрольні вимірюван­ня з опрацюванням їхніх результатів. Часто для цього викорис­товують не один, а декілька об’єктів досліджень, які, залежно від їхньої вагомості, розставляють за шкалою порядку, тобто визна­чають їхній ранг. Таке вимірювання часто називають ранжиру- ванням, а за міру узгодження рішень експертів беруть так званий коефіцієнт конкордації:

К = ~^—₃------------------------------ Т ’                       (13)

п (т - т)                                                                                          ^у ’

де: 6^і — сума квадратів відхилень суми рангів кожного об’єкта

експертизи від середнього арифметичного рангів;

п — кількість експертів;

т — кількість об’єктів експертизи.

Для підвищення ступеня узгодження рішень експертів із ними проводять навчання, включно з перевіркою допущених ними помилок. Якщо немає змоги провести навчання експертів, то ек­спертну оцінку визначають за так званим методом Делфі, харак­терними рисами якого є:

♦      анонімність результатів кожного з експертів;

♦                  багатоетапність, що полягає в обміні думками між експерта­ми після кожного з вимірювань та повторенні їх декілька разів;

♦                  контролювання з метою визначення коефіцієнта конкор- дації та його потрапляння в заданий інтервал.

Кількість експертів у комісії впливає на точність і надійність результатів — чим більше експертів, тим точнішими й надійними результати: переважно кількість експертів становить сім осіб (рідше 15—20), а для соціологічних досліджень (масове опитуван­ня) — значно більше.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51  ... 82