Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ

У цьому розділі висвітлюються засади міжнародної стандар­тизації та її роль у розвитку торговельно-економічних зв’язків між країнами. Розглянуто структуру та завдання основних міжна­родних організацій, що займаються питаннями міжнародної стан­дартизації — Міжнародної організації з питань стандартизації (180) і Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), а також найважли­віших регіональних організацій з питань стандартизації та дея­ких інших міжнародних організацій, діяльність яких безпосеред­ньо пов’язана зі стандартизацією. Охарактеризовано роль міжна­родних стандартів та їх використання різними країнами.

1.   Міжнародна стандартизація та її роль у розвитку торговельно-економічних зв’язків між країнами

Національні стандарти різних країн на однакову продукцію чи матеріали часто містять різні вимоги, що є серйозною пере­шкодою для розвитку міжнародної торгівлі. Розвиток міжнарод­ної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, пакування, зберігання і транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріально розвинуті країни, так і країни, що розвиваються. Міжнародна стандартизація є результатом та інструментом уп­равління науково-технічним та економічним розвитком у світі. Вона сформувалася на базі міжнародного поділу праці, поглиб­лення на цій основі процесів стандартизації та кооперації вироб­ництва.

Сьогодні стандартизація є одним із дієвих засобів забезпечен­ня високоякісною та конкурентоспроможною продукцією спо­живачів, а також підвищення зовнішньоторговельного обігу краї­ни. Зовнішньоторговельна діяльність країн залежить від розвит­ку національних систем стандартизації, їх відповідності вимогам Генеральної угоди тарифів і торгівлі (GATT) та кодексу цієї органі­зації. GATT є всебічним міжурядовим договором, чинним із 1947 року, що визначає права та обов’язки сторін-учасників у галузі зовнішньої торгівлі, яка об’єднує понад 100 країн. Усі учасники GATT і ті країни, що бажають приєднатися до цієї організації, повинні виконувати принципові права Кодексу стандартів із 40 позицій. Головне завдання GATT полягає в лібералізації зовніш­ньої торгівлі шляхом усунення зайвих бар’єрів та зниження та­рифів, а також використання безтарифних засобів регулювання торгівлі. У 1993 році на Уругвайському раунді було прийнято рішення про перетворення GATT на світову організацію торгівлі (СОТ, поширене у світі англомовне скорочення—WTO), яка оф­іційно почала функціонувати з 1 січня 1995 року. GATT як все­бічна угода, що регулює торгівлю товарами, стала складовою СОТ.

Кодексом GATT/WTO щодо стандартів є Угода ТВТ (міжна­родні стандарти усувають технічні бар’єри в торгівлі (ТВТ — Т echnical Barriers For trade). Ця угода встановлює технічні прави­ла, регламенти і стандарти, мають впливати на торгівлю прямо чи опосередковано. СОТ визнає пріоритетність стандартів, які розробляються Міжнародною організацією з питань стандарти­зації (ISO), Міжнародною електротехнічною комісією (IEC) та Міжнародним союзом телекомунікацій (ITU).

Процес приєднання України до GATT розпочався у 1993 році й особливо активізувався з 2005 року. Україна має намір гармоні­зувати своє законодавство та нормативні документи з нормами GATT/WTO, привести у відповідність до них митне і тарифне регулювання. Основними завданнями науково-технічного співробітництва України в галузі стандартизації є:

♦                зближення та гармонізація державної системи стандарти­зації України з міждержавними та регіональними система­ми, прогресивними науковими системами стандартів інших країн;

♦               удосконалення і розвиток нормативних документів Украї­ни з питань стандартизації на засадах застосування міжна­родних, регіональних і національних стандартів інших країн;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28  ... 82