Основи моделювання маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств регіону

Маркетинг та його середовище як економічні категорії

За останнє десятиліття відбувся процес трансформації ук­раїнської економіки від адміністративної системи управлін­ня до ринкової, що зумовило переорієнтацію усіх складових економічного механізму на пошук нових важелів протидії на­вколишньому середовищу та управлінню деякими його скла­довими. Однією із таких альтернатив є впровадження механі­зму маркетингу як на мікро-, так і на макрорівнях економіч­ної системи.

В економічній науці існує безліч визначень маркетингу. Дане явище пов’язують із складністю та багатогранністю даної категорії. Умовно визначення маркетингу можна поділити на такі категорії:

•  маркетинг як філософія бізнесової діяльності;

•  маркетинг як система управління ринковою діяльністю;

•  маркетинг як методологія дослідження ринку [36, с. 122].

Згідно визначення Британського інституту управління

(British Institute of Marketing and Sales Management), марке­тинг — це «один з видів творчої діяльності, який сприяє роз­ширенню виробництва і торгівлі, і збільшенню зайнятості шляхом виявлення запитів споживачів, організації дослід­жень і розробок для задоволення цих запитів; маркетинг пов’язує можливості виробництва з можливостями реалізації товарів і послуг, обумовлює характер, напрямок і масштаби всієї роботи, необхідної для отримання прибутку в резуль­таті продажу максимальної кількості продукції кінцевому споживачу».

Маркетинг є двостороннім процесом обміну між внутрішнім та зовнішнім середовищем — із зовні надходить інформація про запити ринку, яка шляхом перетворення (розробка нової про­дукції, виробництво та реалізація) набуває певної корисності для кінцевого результату.

Аналізуючи стратегії бізнесу, Гєбей Дж. приходить до ви­сновку, що «маркетинг — це діяльність, спрямована на створен­ня попиту» [26, с.44]. Нам таке порівняння здається неправо­мірним. З тією ж впевненістю можна стверджувати, що і то­варна пропозиція створює попит. Отже, наведене визначення надмірно звужує рамки маркетингу і не розкриває його сут­ності.

Іншою крайністю є надмірно широке тлумачення марке­тингу. Фахівець з управління Нємцов вважає, що «все, що ро­биться в сфері бізнесу являє собою чи включається в поняття маркетинг» [61,с.114]. Майже вторить йому сучасний колега з Австрії Лайс Г.: «Маркетинг охоплює всі види діяльності лю­дей, що пов’язані з полегшенням процесів обігу (наприклад, товару - на гроші, послуг - на товари)».

Для тлумачення поняття маркетингу використаємо еконо­мічний словник-довідник Мочерного, де під маркетингом ро­зуміється аналіз і прогнозування ринкової ситуації з метою орієнтації виробництва і забезпечення кращих економічних умов реалізації виробленої продукції [59, с.213].

Ототожнюючи маркетинг з аналізом ринку, ці автори в та­кий спосіб надмірно звужують можливості маркетингу, на­приклад, з активного впливу на цільову аудиторію і її потреби. На думку Бове, причини неповного і неточного визначення терміна «маркетинг» зумовлені специфікою і різними мас­штабами проблем, що намагаються вирішити окремі фірми у сфері виробництва, збуту, реклами, технічного обслуговуван­ня тощо [17, с. 32].

На наш погляд, у визначенні сутності явища важлива не стільки його всебічна характеристика, що включає подібності з однорідними явищами, скільки головна відмінна риса, його особливість. Така відмінна риса маркетингу як стилю, методу, концепції управління бізнесом полягає, на наш погляд, у постійній турботі підприємства про задоволення потреб, їх ак­тивному формуванні, в орієнтації на споживача.

Маркетинг є однією з найважливіших функцій управлін­ня підприємством, поряд з такими, як фінанси, облік госпо­дарських операцій, добір і розміщення кадрів (управління персоналом). У той же час спроби зробити з маркетингу еко­номічну теорію ми вважаємо неправомірними. Він не може претендувати, принаймні сьогодні, на роль самостійної на­уки, оскільки не має специфічного, властивого тільки йому предмету і методу. Але це не принижує ролі маркетингу в управлінні підприємством. Більш того, маркетинг дістає усе більш широке визнання. Історично розвиваючись, він переніс функцію управління збутом. На певному етапі підприємці стали відмовлятися від збутового маркетингу, усвідомлюю­чи, що неможливо ефективно керувати збутом без внесення своєчасних змін у виробництво. У результаті, не тільки збу­това діяльність, але і сфера виробництва стала об’єктивом за­стосування маркетингу. При цьому його стали називати інте­грованим маркетингом.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12  ... 111