Основи менеджменту. Практикум

Тема 1 Сутність, роль Та методологічні ос НоВи менеджменту

План заняття 1.  Управління, його різновиди та елементи.

2.             Менеджмент як різновид господарської діяльності, його складові частини та види.

3.  Сучасні концепції менеджменту.

4.  Методи менеджменту.

1.    Управління, його різновиди та елементи

З раннього дитинства людині знайоме поняття «управління». Спочатку вона бачить, як керують автомобілем; потім пізнає, що управляти можна обладнанням, хімічними та ядерними реакціями, розвитком тварин та рослин, а також поведінкою інших людей. Таким чином, вона пізнає, що управління різноманітне й існує в багатьох видах.

Воно може бути:

•          технічним: управління технологічними процесами - рухом поїздів і літаків, обробкою деталей на верстатах, подачею електроенергії;

•          державним: управління соціально-економічним життям суспільства через різні інститути - правову систему, міністерства, відомства, місцеві органи влади;

•          ідеологічним: управління, головне завдання якого полягає у впровадженні в свідомість членів суспільства концепцій його розвитку, які формуються різними політичними партіями та угрупованнями;

•          недержавним та неполітичним: управління соціальними процесами, наприклад, рухом на захист миру або навколишнього середовища;

•          господарським: управління виробничою та економічною діяльністю комерційних і некомерційних організацій, які функціонують у межах ринкових відносин.

Отже, управління в загальному вигляді - це свідомий вплив людини на об’єкти, процеси та на людей, які беруть у них участь, що здійснюється з метою спрямування діяльності в потрібному напрямку для отримання бажаних результатів.

Елементи, на які спрямована ця діяльність, становлять об’єкт управління. Він завжди має конкретне значення, свої властивості й характеристики.

Той, хто спрямовує управлінську діяльність, називається суб’єк­том управління. Ним може бути конкретна людина або група людей, оскільки лише людина володіє необхідними й достатніми властивостями та здібностями для управління.

Від суб’єкта управління необхідно відрізняти суб’єкт управлінсь­кої діяльності. Останнім може бути тільки фізична особа, тобто людина. Саме через суб’єкти управлінської діяльності, які належать як суб’єкту, так і об’єкту управління, реалізуються управлінські відносини.

Наприклад, у ролі суб’єкта управління в акціонерному товаристві може виступати рада директорів, а як об’єкт - виробничі підрозділи. В той же час суб’єктами управлінської діяльності будуть керівники різних ланок та виконавці.

Управлінська діяльність - це специфічний різновид трудового процесу і тому характеризується всіма належними йому елементами - предметом праці, засобами праці, самою працею та її результатом.

Предметом і продуктом (результатом) праці в управлінні виступає інформація; в першому випадку вона - «сира» і тому не може застосовуватися на практиці; однак у результаті управлінської діяльності на її основі створюється рішення, тобто інформація, виходячи з якої, об’єкт управління може здійснювати конкретні дії.

Засобами управлінської праці є, відповідно, все те, що буде сприяти здійсненню операцій з інформацією, - від комп’ютерів, телефонів, авторучки до органів людського тіла.

Управлінська праця належить до категорії розумової праці, яка здійснюється людиною у вигляді нервово-психічних зусиль.

Складність управлінської праці зумовлюється деякими обставинами:

1.  Масштабами, кількістю і структурою проблем, які вирі­шуються, зв’язків між ними, різноманітністю методів, які використовуються, організаційними принципами. Зрозуміло, що управління автомобільним заводом і бригадою вантажників - це далеко не одне й те саме; у першому випадку необхідні глибокі знання, досвід, ерудиція, широкі зовнішні контакти, аналітичний розум; у другому - лише вміння командувати;

 

« Содержание


5  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я