Основи менеджменту. Практикум

Тема 14 Особистість керіВника

План заняття 1. Особистість керівника.

2.    Методики вивчення особистості.

3.    Психогеометрія для менеджерів.

4.    Аналіз управлінських обмежень.

5.    Ділова гра «Кандидат у керівники».

6.            Тести до теми. Методичні рекомендації

Особистість керівника на сьогодні повинна відповідати вимо­гам сучасного менеджменту. Для кожного управлінця важливо знати свої переваги, щоб їх правильно використовувати, і недо­ліки, щоб працювати в напрямку розвитку своєї особистості. Різні методики, представлені в цьому розділі, допоможуть вам розібра­тися в собі.

1.    Особистість керівника

Головні елементи психологічної культури людини: пізнання себе та іншої людини. Знання про себе важливе, тому що ґрунтуючись на вмінні провести психологічний аналіз своїх індивідуальних особ­ливостей, ми можемо більш свідомо проаналізувати поведінку та психологічні особливості іншої людини. Особливо це важливо для людей, які займають керівні посади [8].

Кожна людина володіє яскравою індивідуальністю, яка є інтег­ральною властивістю, що поєднує її природні та особистісні особ­ливості. Через індивідуальність розкриваються: своєрідність осо­бистості, її здібності, сфера діяльності, якій надається перевага. В індивідуальності виділяються базові та програмуючі властивості. До базових належать темперамент, характер, здібності людини. Саме через базові властивості розкриваються динамічні характе­ристики психіки (емоційність, темп реакцій, активність, плас­тичність, чуттєвість), формується певний стиль поведінки та діяль­ності особистості.

Головною рушійною силою розвитку індивідуальності є її про­грамуючі властивості - спрямованість, інтелект та самосвідомість. Індивідуальність володіє власним внутрішнім психічним світом, самосвідомістю та саморегуляцією поведінки, які поєднується і діють як організатор поведінки «Я».

Індивідуальність - це єдність та взаємозв’язок властивостей людини як індивіда, суб’єкта діяльності та особистості. Людина з’являється на світ як індивід, в якому закладені природні влас­тивості, що розвиваються за певною генетичною програмою.

Інтеграцією природних властивостей є темперамент та задат­ки. Індивід себе формує та реалізує в діяльності. Розуміння люди­ни як суб’єкта діяльності включає три основних компоненти: свідомість як відбиття дійсності, діяльність як перетворення ре­альності та творчість як створення чогось нового й оригінального. В діяльності формується: пізнавальна сфера психіки (сприйнят­тя, пам’ять, мислення, увага), вольова та емоційна.

Вихідними характеристиками для особистості є статусно-рольові та ціннісні орієнтації, на базі яких формуються мотивація та спря­мованість, характер людини.

Розвиток індивідуальності людини триває все життя. З віком змінюється лише позиція людини - із об’єкта виховання в сім’ї, школі, ВНЗ вона перетворюється на суб’єкт виховання і повинна активно займатися самовихованням.

У кожної людини є свій образ «Я». «Я-образ» - це те, яким індивід уявляє сам себе. Образ «Я» для нас суб’єктивна реальність, через при­зму якої ми бачимо, оцінюємо та відчуваємо світ. Наш образ «Я» є своєрідним фільтром. Кожен із нас має тенденцію не сприймати, заперечувати або спотворювати інформацію, що не відповідає по­вністю образу «Я». Причому іноді для збереження «Я-образу» людина сприймає навіть хибну інформацію. Коли ми сприймаємо інформа­цію, яка відрізняється від того чи не збігається з тим, як ми бачимо себе або навколишній світ, ми часто відчуваємо дискомфорт.

З неадекватністю уявлень про себе пов’язані не тільки труд­нощі самопізнання, але й багато психологічних бар’єрів ефектив­ного ділового спілкування.

 

« Содержание


 ...  182  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я