Тема 13 Комунікації В менеджменті
План заняття 1. Спілкування. Мистецтво слухати і переконувати словом.
2. Правила поведінки в колективі.
3.Уміння впливати на інших.
4.Ділова гра «Варіант».
5. Тести до теми «Комунікації в менеджменті».
Методичні рекомендації
Керівник будь-якого рангу працює з людьми, спілкується з ними. Наскільки він буде ефективним у спілкуванні, настільки будуть ефективними результати його діяльності. Тому так важливо не тільки для менеджера, а й для будь-якої людини знати психологію взаємовідносин між людьми, таємничі важелі спілкування та впливу на інших. Добрі стосунки з оточуючими, вміння спілкуватися, будувати відносини - це запорука нашого щасливого співіснування, успіху на роботі та й взагалі у житті.
1. Спілкування. Мистецтво слухати і переконувати словом
На запитання «Чи вмієте ви спілкуватися?» кожний відразу ж відповість ствердно. А якщо хтось і замислиться, то, скоріше всього, тому, що здивується: «А хіба для цього потрібні спеціальні вміння?». Чи не правда, такий варіант можливий?
Проте практика показує, що ефективно спілкуватися вміють далеко не всі люди, більше того, далеко не всі керівники. І це не дивлячись на те, що вони від 50 до 90% робочого часу витрачають саме на спілкування. Проведення нарад, засідань, різних бесід, дискусій, переговорів, видача та роз’яснення завдань підлеглим, звіти перед керівництвом і таке інше, - все це різні форми ділового спілкування [11].
Опитування свідчать, що 73% американських, 60% англійських і 86% японських менеджерів вважають невміння ефективно спілкуватися головною перепоною на шляху досягнення цілей їхніми організаціями.
Спілкування - це складний багатогранний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності.
Спілкування - надзвичайно тонкий і делікатний процес взаємодії людей. У спілкуванні найбільше розкриваються індивідуальні особливості всіх учасників цього процесу. Спілкування має свої функції, засоби, види, типи, канали, фази.
Найбільш очевидною функцією є передача якихось відомостей, певного змісту та смислу. Це - семантичний (змістовий) бік спілкування. Але ця передача в кінцевому підсумку впливає (в широкому розумінні управління) на поведінку людини, дії та вчинки, стан і організованість її внутрішнього світу. Специфіка спілкування в тому, що це засіб взаємодії психічних світів різних людей. Звідси стає зрозумілою роль спілкування в досягненні максимуму в розвитку психіки людини. Через спілкування ми впускаємо у свій внутрішній світ світи інших людей. Ось чому рівень оволодіння спілкуванням практично важливий для правильної побудови стосунків. Спілкування з іншими щільно пов’язане з можливостями і формами спілкування людини з самою собою - аудитокомуніка- цією (при деяких психологічних ситуаціях аутокомунікація може різко послаблюватися). Спілкування з самим собою - механізм здійснення самосвідомості. В цілому можна виділити інформаційну (отримання відомостей), пізнавальну (активний пошук відомостей, їх «добування»), управляючу та розвиваючу функції спілкування, функцію обміну емоційними і взагалі психічними станами.
У засобах спілкування виділяють два великих класи: вербальні та невербальні. Вербальні - це мова в її різних формах. Невер- бальні - це пантоміміка (рухи тіла), міміка, жести та інші засоби:
просторові (відстань, наближення, віддалення, повороти «до», «від»), часові (раніше, пізніше) і предметні (наявність, положення предметів та ін.). Темп мови, гучність, переходи гучності та темпу, зміни висоти й забарвлення голосу - все це засоби передачі емоційного стану людини, її ставлення до повідомлення, що передається. Людина не може свідомо контролювати всю сферу свого спілкування, тому часто навіть те, що вона хоче приховати, проявляється, наприклад, через рухи рук, вираз очей, положення ніг тощо.
» следующая страница »
1 ... 154 155 156 157 158 159160 161 162 163 164 ... 310