Основи менеджменту

Праця з управління обумовлює виконання як суспільне необ­хідних завдань із регулювання, організації, координації і контро­лю соціально-економічних функцій, так і з експлуатації живої праці.

Пізніше в ході процесів спеціалізації та професіоналізації управління відокремлюється від капіталістичної власності у ви­гляді самостійної функції.

В XX ст. в більшості країн світу відбувається концентрація капіталу, виникають великі підприємства, трести, концерни. Фун­кція управління дедалі більше розширюється і диференціюється на окремі різновидності управлінської праці, які в сукупності ста­ють „комбінованим управляючим", що об'єднує сотні й тисячі працівників сфери управління. В 70-ті роки XX ст. у всіх економічно розвинених країнах помітне різке розмежування функцій володіння і

функцій управління капіталом: як правило, управління виробничо- господарською діяльністю більшості фірм здійснюють наймані висококваліфіковані фахівці-менеджери, які не є абсолютними власниками цих фірм, а одержують заробітну плату в прямій фор­мі або у вигляді частки прибутків фірми. Цей факт є підставою для оголошення XX ст. століттям „революції управлінців".

Сучасний американський соціолог Д. Белл вважає, що реальне розмежування в сучасному суспільстві проходить не між тими, кому належать засоби виробництва, і тими, кого називають "про­летарями". Воно коріниться в системі бюрократичних і владних відносин: між тими, хто має право прийняття рішень, і тими, хто такого права не має.

У світі бізнесу існують два основні типи прийняття рішень: через ринок і через ієрархію.

Перший - більш ефективний, але й другий поширений у вели­ких корпораціях. За своєю природою ринковий метод - руйнівник бюрократії, тому слід шукати засоби впровадження ринкової мо­делі прийняття рішень в ієрархію влади.

Американський історик менеджменту Д. Рен підкреслює орга­нічний зв’язок капіталістичного типу управління з існуванням ри­нкової економіки. Виникнення та удосконалення ринкової еконо­міки викликало до життя потреби в більш творчих управлінцях, краще поінформованих про те, як найкращим чином керувати ор­ганізаціями. Зіткнувшись з конкурентним, мінливим зовнішнім середовищем, управлінці розвивали систему знань про те, як кра­ще використати ресурси. Люди почали думати про власну вигоду і пристосовуватися до будь-якої раціональної адміністративної сис­теми.

У системі суспільного виробництва управління багатолике і здійснюється в різних видах:

1.               Технічне управління різного роду природними та техноло­гічними процесами: рух автомобіля, літака, подача електроенергії, обробка деталей, управління розвитком рослин і тварин і багато ін.

2.               Державне управління соціально-економічними процесами в суспільстві через різні інститути - правову систему, міністерства, відомства, місцеві органи влади тощо.

3.               Ідеологічне управління. Воно полягає в тому, щоб довести до свідомості членів суспільства, різних організацій певні концепції їх розвитку.

4.               Господарське управління виробничою та економічною діяльністю різних організацій, які функціонують у системі ринко­вих відносин, враховує складність і стохастичність соціально- ринкових систем, різнобічність факторів, які впливають на їх ор­ганізацію, здатність до самоудосконалення, підвищення організа­ційного рівня.

Виникнення сучасного менеджменту ґрунтується на раціона­льних засобах прийняття рішень. Організації більше не могли працювати у відповідності до примх декількох осіб.

Зрілий, сформований ринок, який передбачає поширення рин­кових відносин на більшість суспільних процесів, слід розглядати як найважливішу передумову та умову капіталістичного управління. Менеджменту, який функціонує у відповідності до законів ринку, притаманна відома об'єктивність і незалежність як перед користо­любством власників засобів виробництва, так і перед авторитар­ною волею правлячих чиновників. Притаманні ринковим операціям ризик і невизначеність наштовхують на розвиток у менеджерів якостей самостійності та відповідальності за свої кроки. З іншого боку, нестабільність рівноваги ринкової кон’юнктури стимулює постійний пошук організаційно-управлінських і науково- технологічних новацій.

 

« Содержание


6  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я