Основи менеджменту

Закони, закономірності та принципи менеджменту

2

Тема

2.1.            Закони та закономірності менеджменту.

2.2.             Суть, природа та роль принципів менеджменту в досяг­ненні мети.

2.3.            Загальні принципи управління .

2.4.            Сучасні принципи менеджменту

2.1 Закони та закономірності менеджменту

Усім, що нас оточує, управляють об’єктивні закони - суттєві, усталені, повторювані відношення між явищами у природі й суспільстві. Умовно ці закони можна поділити на три групи:

-                  закони матеріального світу (фізичні, хімічні, біологічні тощо);

-              закони суспільного життя (історичні, економічні тощо);

-                 філософські закони, тобто ті, які діють та управляють і матеріальним світом, і суспільним життям (заперечення заперечення; єдності й боротьби протилежностей, переходу кількості в якість).

Основою створення і функціонування організації виступають закони менеджменту. Вони об’єктивні, а їхня дія виявляється тільки в діяльності людини.

Закони та закономірності менеджменту відображають об’єктивні й достатньо стійкі зв’язки та взаємодії елементів системи в просторі (в структурах) й у часі (процесах, явищах). Умовно вони поділяються на дві групи (табл. 2.1):

♦            які виявляються в статиці (структурах);

♦            які виявляються в динаміці (процесах).

Закони менеджменту мають економічний зміст. Економічні закони виявляються при формуванні механізму і методів управ­ління, а також у результатах діяльності колективу організації.

Таблиця 2.1. Перелік і короткий зміст законів організації [З, с. 26]

Назва

Короткий зміст

1. Закони організації, які виявляються переважно в статис­тиці (структурах)

Закон композиції

Відображає необхідність погодження цілей органі­зації: вони повинні бути спрямовані на підтримку основної мети більш загального характеру.

Закон пропорцій­ності

Відображає необхідність співвідношення між час­тинами цілого, а також їх відповідальність або за­лежність.

Закон найменших

Структурна стійкість цілого визначається наймен­шою стійкістю окремих складових цього цілого.

Закон онтогенезу

Вивчає, що кожна організація проходить у своєму розвитку наступні фази життєвого циклу: станов­лення, розквіт, згасання.

2. Закони організації, які виявляються у динаміці

Закони синергії

Сума цілого не дорівнює арифметичній сумі кож­ного із його складових елементів (компонентів).

Закон інформова- ності - впорядко­ваності

Стверджується, що в організаційному цілому не може бути більшого порядку, ніж в упорядкованій інформації.

Закон єдності ана­лізу і синтезу

Процеси аналізу (тобто роз’єднання, диференціації тощо) доповнюються синтезом (тобто протилеж­ними процесами об’єднання, інтеграції). Спочатку виконується аналіз, а потім - синтез.

Закон самозбере­ження

Будь-яка реальна фізична (організована) система прагне зберегти саму себе як цілісне утворення й більш економно витрачати свій ресурс.

Врахування лише економічних законів в управлінні недостатньо для ефективної роботи організацій. Менеджмент - це специфіч­ний вид трудової діяльності, тому його відносини і залежності формуються під впливом власних законів.

 

« Содержание


 ...  40  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я