Основи менеджменту

здійснює будь-які види підприємницької діяльності, що направле­ні на одержання прибутку (підприємницького доходу). Зміст ме­неджменту, таким чином, полягає в досягненні фірмою певних результатів у ході підприємницької діяльності.

2.                  Менеджмент як орган управління. Звичайно під органі­зацією розуміється структура (склад) виробничих підрозділів, у рамках яких проводяться заходи, які свідомо координуються і на­правлені на досягнення загальних цілей. Організація - це свого роду анатомія підприємства, управління - його фізіологія. Або організація - це статика справи, управління - його динаміка.

Під органом управління часто розуміють керівництво, яке представляє фірму і діє від її імені.

3.                  Менеджмент як різні рівні апарату управління. Велика фірма має у своєму апараті три рівні, кожен з яких у своїй назві англійською мовою має слово “менеджмент”.

На західних підприємствах розрізняють:

-                топ-менеджмент - вища ланка управління (генеральний директор та інші члени правління);

-               мідл-менеджмент - середня ланка управління (керівники управлінь та самостійних відділів);

-                ловер-менеджмент - нижча ланка управління (керівники підвідділів та інших аналогічних їм підрозділів).

4.                  Менеджмент - специфічний орган функціонуючого ко­мерційного підприємства. Підприємство може діяти тільки через свої органи, тобто через керівництво або менеджмент. Різниця ме­неджменту ділового підприємства від інших видів управління обумовлена метою такого підприємства. Завданням його управління є виробництво товарів або надання послуг, іншими словами - за­доволення соціальних потреб або потреб клієнтів через ринок.

На відміну від інших видів менеджменту, виробничий мене­джмент в усіх своїх рішеннях повинен керуватися економічними результатами діяльності. Будь-яке рішення, яке приймається в сфері виробничого менеджменту, - це захід економічного характеру.

Менеджмент, скоріш усього, - практична_діяльність. ніж нау­ка або професія, хоча він обіймає і те і друге. Його завдання - спо­чатку зробити бажане можливим, а потім і реальним.

Якщо раніше успішним менеджером був той, хто швидше всіх реагував на зміну ситуації на ринку, то нині ним вважається спе­ціаліст, який не тільки активно реагує на зміни на ринку, але й сам змінює ринок, створює для свого підприємства нові ринки.

Головне в менеджменті - ставити цілі, які відповідають інте­ресам підприємства, роблять його рентабельним. Менеджмент до­зволяє підприємству бути більше, ніж сума його окремих компо­нентів - капітал і співробітники. Адже підприємство - це насам­перед люди. Отож менеджмент пов’язаний саме з організацією роботи людей.

5.                  Менеджмент як процес прийняття управлінських рі­шень. Будь-яка ситуація, яка виникла в процесі управління, є за­вданням для керівника - менеджера і вимагає від нього прийняття рішень стосовно зміни цілі та програми дій. Будь-яке управлінське рішення є результатом зворотного зв’язку з ринком та іншими елементами зовнішнього середовища.

Прийняття рішень - прерогатива менеджерів усіх рівнів, які мають відповідні повноваження. Менеджер розглядає прийняте рішення з точки зору осіб, які відповідають за доведення рішення до виконавців і осіб, які забезпечують контроль виконання.

Аналіз інформації та прийняття на її основі управлінських рі­шень складають технологію менеджменту.

В управлінській діяльності виділяють суб’єкт і об’єкт управ­ління.

 

« Содержание


 ...  11  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я