Основи інвестиційного менеджменту

Законодавчими актами визначені поняття щодо іноземного інве­стування. Іноземними інвесторами можуть бути: юридичні особи, які створені згідно з іншим законодавством, ніж законодавство України; фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на тери­торії України; іноземні держави, міжнародні державні і недержавні організації; інші іноземні суб’єкти господарської діяльності, що виз­начені такими згідно з чинним законодавством України [14].

Інвестор — особа, що має багато характеристик. Відомо багато схем класифікації інвесторів [18]. На рис.1.2. наведено один з варіантів роз­поділу інвесторів за основними ознаками. Наведемо коротку їх харак­теристику.

Рис.1.2. Розподіл інвесторів за ознаками 15

За організаційною формою інвестори діляться на такі групи:

•        юридичні особи, що включають комерційні та некомерційні організації будь-яких організаційно-правових форм, що зареє­стровані як на території України, так і поза її межами;

•        фізичні особи незалежно від того, чи є вони резидентами;

•        об’єднання юридичних осіб, включаючи різного виду холдин­ги, концерни, промислово-фінансові групи;

•        об’єднання юридичних, фізичних осіб на основі договору про спільну співпрацю;

•       державні органи.

За напрямом основної діяльності виділяють індивідуальних та інституційних інвесторів. Індивідуальний інвестор — це юридична, або фізична особа, або об’єднання юридичних та фізичних осіб, або органів державного та місцевого самоврядування, які здійснюють інвестиції, як правило, для розвитку своєї основної діяльності, для досягнення власних цілей та розв’язання конкретних задач соціально-економіч­ного характеру. Інституційний інвестор є фінансовим посередником, що акумулює кошти індивідуальних інвесторів та здійснює інвести­ційну діяльність від своєї особи.

За формою власності інвестованого капіталу усіх інвесторів по­діляють на приватних, державних та муніципальних. Приватні інвес­тори — це юридичні особи, засновані на недержавних формах влас­ності, а також фізичні особи. У ролі державних інвесторів виступають органи державної влади, а також державні підприємства. Муніципальні інвестори представлені органами муніципальної влади, а також муні­ципальними підприємствами.

За менталітетом інвестиційної поведінки виділяють консерватив­них, помірно-агресивних та агресивних інвесторів. Консервативним є інвестор, що турбується про безпеку інвестицій та уникнення здійснення середньо- та високоризикованих вкладень. В якості голов­ної цілі консервативного інвестора виступає бажання захистити свої вкладення від інфляції. До помірно-агресивних відносяться інвесто­ри, що обирають такі інструменти, об’єкти вкладення, які у сукупності забезпечують приріст його капіталу. Високоризиковані вкладення страхуються ним менш доходними вкладеннями. Агресивний інвес­тор — це інвестор, що прагне швидкого зростання для вкладених коштів (капіталу). Як правило, він обирає об’єкти (інструменти) інвестуван­ня за критерієм максимізації доходу.

За цілями інвесторів поділяють на стратегічних та портфельних. Для стратегічного інвестора головною метою є інвестування. Як пра­вило, він бере участь в стратегічному управлінні діяльністю об’єкта, в який інвестуються кошти. Портфельний інвестор вкладає свої кош­ти в різноманітні об’єкти (інструменти) з різним ступенем доходності.

За належністю до резидентів виокремлюють вітчизняних та іно­земних інвесторів. Вітчизняними інвесторами є усі особи-резиденти. До іноземних інвесторів відносяться іноземні держави, міжнародні фінансові організації і іноземні юридичні та фізичні особи.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 3 4 5 6 7 89 10 11 12 13  ... 175